Зошит смерті

Сюжет манґи відрізняється від сюжету аніме. Манґу можна розділити на 2 частини, між якими автори зробили перерву 7 тижнів. Манґа стартувала 1 грудня 2003 року в журналі «Weekly Shonen Jump», нові розділи з'являлися щотижня, в кожному розділі приблизно 20 сторінок.

В основу сюжету лягла філософська ідея: «Чи можна творити добро, вбиваючи інших?». Автор вигадав оригінальну історію, в якій розкривається ця думка. Він показав, що сталося би зі світом, якби справедливість взялася за косу, однозначно ставши на бік традиційної моралі. Випробуванню божественною владою були піддані найрозумніший (Яґамі Лайт, який у школі регулярно ставав найкращим на державних тестах і набрав безпрецедентний стовідсотковий результат на вступних іспитах до коледжу), а наприкінці й найморальніший (Мікамі Теру, який з самого дитинства завжди виступав проти зла і несправедливості, навіть якщо боротьба була безнадійна) люди Японії. Й оскільки автор не дав цим героям шансу на глядацьку симпатію, малюючи їх відверто антипатичними штрихами (шаблонно-дурнуватий злорадний сміх, божевільні очі й тиради), і показав їх спотвореними та зруйнованими, на філософському рівні «Death Note» є типовим моралізаторським твором.

Автор розглянув важливі психологічні питання, показавши реакцію, мотиви і бажання самого вбивці, а також реакцію оточуючих на це. При чому є ті, що засуджують вбивцю, і ті, що вважають його вчинки правильними і готові слідувати даному прикладу. Тому першою сюжетною лінією буде думка — «Якщо ти бажаєш зробити добро, то завжди знайдеться хтось, хто захоче тобі завадити». Однак це лише початкова думка, в глибині сюжету лежать набагато важливіші роздуми про владу, владолюбство і контроль над людьми. Ця могутня сила — управляти долями інших і приводить головного героя до загибелі, адже захопившись вбивством, він відійшов від головної мети, яку ставив перед собою на початку — світової справедливості.

Лайт Яґамі, найкращий учень Японії, а за сумісництвом син шефа поліції Соітіро Яґамі, знаходить Записник Смерті Бога Смерті Рюка. Ця знахідка дозволяє Лайту вбивати людей, написавши їхнє справжнє ім'я у знайденому записнику (за умови, що ти знаєш жертву в обличчя). Разом із записником, перед Лайтом згодом з'являється і Бог Смерті Рюк. Він пояснює Лайту правила використання знахідки і супроводжує його усюди, оскільки є невидимим для решти.

Знайшовши записник, Лайт починає вбивати злочинців. Однак згодом їхня масова загибель (без будь-яких контактів з оточенням) привертає увагу ФБР (а також батька Лайта, Соітіро Яґамі, начальника поліцейського підрозділу). Однак навіть найкращим детективам не вдається знайти загадкового вбивцю, якого всі охрестили Кірою (Кіра на японській «вбивця»). Лайт, він же Кіра, без труднощів контролює всі дії ФБР, вбивши деяких детективів, що слідкували за його будинком. ФБР, зрозумівши, що ніколи не знайде справжнього вбивцю, залучило до справи свого найкращого детектива — L. Оскільки ніхто не знає його справжнього імені, Лайт не може його вбити, адже це суперечить умовам Записника Смерті. L поступово звужує коло підозрюваних, концентруючи увагу на Лайті. Ці двоє знають про плани один одного, і жоден не може зробити помилку — коли помилиться Лайт, його посадять у в'язницю; коли помилиться L, Лайт вб'є його.

Згодом у потік подій включається дівчина Міса Амане, другий Кіра, яка володіє другим Записником Смерті. Вона закохується в Лайта, і жертвує заради нього усім, укладаючи угоди із Сініґамі (Богами Смерті). Саме боротьба Лайта і Міси з однієї сторони, та L і групою поліцейських з іншої і є подальшою основою сюжету.

Автор Такесі Оба сказав, що він не бажав створювати звичайне аніме із «вулично-хуліганським стилем». Натомість його аніме насичене роздумами героїв, що часто допомагають прослідкувати хід їхніх думок. Так само Оба не хотів прямо вказувати на смерть Лайта, оскільки основним вважає не його загибель, а наслідки його вчинків.

Записник Смерті

Записник Смерті — головна зброя Богів Смерті. Записник стане частиною реального світу, коли торкнеться землі. Якщо Бог Смерті не встигне підхопити записник швидше, ніж людина, то записник стане власністю цієї людини до тих пір, поки вона не помре (також вона може відмовитися від Записника чи передати комусь іншому). Записник Смерті містить велику кількість правил, деякі з них не знають навіть ліниві Боги Смерті.

На час виходу у світ першого фільму, манґа «Death Note» мала шалену популярність в Японії, тому касові збори від першого ігрового фільму за вікенд перевершили навіть відомий «Код да Вінчі».

Фільм перший

Обкладинка першого фільму

Через 2 місяці після виходу останнього 108-ого розділу манґи, яка вже не містила нічого нового, на екранах Японії з'явився перший фільм за мотивами манґи. Фільм носив назву «Записник Смерті», без жодних додаткових вказівок на назву. Над фільмом спільно працювали американські та японські компанії, навіть «Warner Bros». Можливо, саме через це у фільму проскакують «голлівудські» нотки, які є очевидними недоліками . Через це сюжет був дуже сильно зміненим (у порівнянні з манґою) — потреба у обробці фільму під «голлівудський стандарт». Наприклад, головний герой — Лайт Яґамі — має у фільмі дівчину (чого не було ні в оригінальній манзі, ні в аніме), Зрозумілою що ця особливість сильно вплинула на сюжет. Сценарій настільки перекручений, що Лайт намагається за допомогою власної дівчини підібратися до L. Натомість, упущені деякі персонажі (наприклад Наомі), а також не показано перший провал Кіри. Загалом, фільм не дістав хороших відгуків у критиків, для читачів манґи він практично незрозумілий.

Фільм другий. «Останнє ім'я»

Обкладинка другого фільму

Другий фільм вийшов услід першому, однак ажіотажу навколо нього вже не було (мабуть, через критику першого фільму). Сюжет розвивається одразу ж після першого фільму, однак так само мало що запозичив із манґи. Знову проскакує нелогічність сюжету, головних героїв манґи і аніме практично не показано. Натомість, є урочистості перемоги L. Трейлер до другого фільму починається з рядків: «Останнє ім'я — це Лайт. Останнє ім'я — це L. Останнє ім'я — це Міса. Останнє ім'я — це…»

Книга, написана Нішіо Ташіном, під назвою «Записник Смерті: Другий Записник», є приквелом до оригінальної манґи. Це історія, яка розгортається навколо головного сюжету. В книзі Мелло розповідає про першу зустріч L із Місорою Наомі в Лос-Анджелесі. Тут розповідається про розкриття справи «Серійного вбивці ВВ», про якого йде мова у ІІ томі манґи. Також дана розповідь про роботу L. Також в книжці розповідається про дім-притулок Ватарі, і як працювала вся система геніїв включаючи L, Ніа та Мелло.

Death Note: Kira Game

Death Note: Kira's Game (デスノート- キラゲーム)

• Жанр: стратегія
• Платформа: Nintendo DS
• Дата випуску: 15 лютого 2007
• Стратегічна гра, де гравець повинен обрати для себе роль Лайта або L.

Death Note — L's Successors

Death Note — L's Successors (デスノート- Lを継ぐ者)

• Платформа: Nintendo DS
• Дата випуску: 12 липня 2007

L the Prologue to Death Note: Spiraling Trap

• Платформа: Nintendo DS
• Дата випуску: 7 лютого 2008

Також деякі персонажі «Записника Смерті» були задіяні в іграх Jump Super Stars, Jump Ultimate Stars і Jump Force всі ігри представляли жанр файтинг, де персонажі були взяті із різних манґ журналу Shonen Jump.

• 11 березня 2007 року аніме «Записник Смерті» отримало нагороду «AnimeReactor Community Awards 2006» в категорії «Найкращий новачок» (англ. Best Newcomer).

• У 14-ій серії, коли Лайт переглядав Інтернет, він користувався вигаданою пошуковою системою під назвою «Gentle», дизайн головної сторінки якої схожий на дизайн пошукової системи «Google». В полі для пошуку Лайт набирає アマネミサ (Амане Міса), після чого потрапляє на сторінку пошуку картинок, таку саму, як і в «Google».
• Мелодія на одному з трьох стільникових телефонів Міси Амане — пісня «Alumina» гурту «Nightmare», яка звучить під час першого ендінґу. Така ж мелодія на телефоні менеджера Міси — Маруди Тоти.
• В аніме і манзі Лайт грав у теніс, у фільмах — у баскетбол.
• Death Note (яп. デスノート Десу Ното). Японська назва — це запис англійського «Death Note» знаками катакани і не більше. Взагалі-то, ця назва не перекладається з японської на українську. При цьому «Death Note» можна перекласти з англійської на українську як «Мертвий Записник», однак якщо «Мертвий Записник» перекласти з української на японську, то вийде «сі но ното» (яп. 死のノート).
• У зв'язку з неоднакових трактуванням в англійській мові слова «Note», яке найчастіше вживається у значенні «Записка», багато англомовних фанів називають аніме «Notebook of Death».
• У 18-ій серії, Лайт користується програмою, схожою на «Microsoft Excel», запущеною під операційною системою, схожою на «Mac OS X». Можна навіть розрізнити фірмові значки (іконки) «Excel» і яблуко — символ компанії «Apple», творця «Mac OS X».
• Наприкінці першого ендінґу на секунду з'являється обличчя Міси Амане. Її можна побачити на рекламному щиті на будівлі під час польоту камери навколо Лайта. Вона вдягнена в костюм янгола з крилами, як в 19-ій серії. У першому фільмі обличчя Міси можна побачити на автобусі, в якому Лайт дізнався ім'я Рея Пенбера.
• На початку другої заставки до аніме йдуть назви «Death Note» на різних мовах. Російською ця назва написана як «Записка ангела смерти».
• В 20-ій серії L каже: «Якщо я помру, то моїм наступником стане Лайт», тим самим роблячи своїм наступником Лайта, а не Мелло чи Ніа.
• Мелло і Ніа вперше з'явилися в аніме у 20-ій серії, під час другого опенінґу. Це означало, що наступні серії будуть ґрунтуватися на манзі, як і попередні. Справжня поява головних героїв відбулася у 26-ій серії.
• У манзі Амане Міса померла через рік після загибелі Лайта, через те, що в неї закінчився термін продовження життя.
• Рея Пенбера у фільмах звали Рей Івамацу.
• В 1 серії можна помітити, що в класі один з учнів грає в портативну консоль, дуже схожу на «Nintendo DS»
• Наприкінці деяких глав манґи манґака пише правила Записника Смерті. Всі вони пронумеровані римськими цифрами. В 29 главі правила пронумеровані римською цифрою XVIV — це правильне класичне написання числа 19, хоча і поширеніший «скорочений запис» — XIX. В інших випадках автор використовує «скорочений» варіант.
• В 1 і 26 серіях можна побачити великий вуличний екран під маркою «Fanasonic», що дуже схоже на «Panasonic».
• У пілотному випуску манґи було сказано, що Записник Смерті має 60 сторінок по 38 рядків. У випуску також сказано, що якщо Записник закінчиться, то можна в будь-який момент попросити Бога Смерті про новий. Але в правилах Записника Смерті, в 43 главі, сказано, що Записник не закінчиться ніколи.
• У пілотному випуску манґи бог смерті дав Лайту Гумку Смерті, за допомогою якої можна стирати записи в Записнику Смерті. Тоді, у випадку якщо загибла людина ще не розклалася, то вона оживе.
• Події манґи відбуваються «із зсувом» наперед на 3 роки. У манзі дія починається у 2004 році, а в аніме — 2007 році. По манзі, день народження Лайта — 28 лютого 1986 року, по аніме — 28 лютого1989 року.
• Важливим елементом сюжету в аніме є яблуко. Швидше за все, воно має тут значення на мотив біблійного сюжету — спокуса. Яблука часто з'являються в аніме — від улюбленої страви Рюка до марки комп'ютера Лайта.
• У 34 серії на різдвяній ялинці у штабі SPK висить портативна приставка, дуже схожа на «Sony PSP» і робот, схожий на персонажів аніме-серіалу «Mobile Suit Zeta Gundam».
• Людина, яка володіє Записником Смерті, не може бачити довготу життя інших людей, що володіють Записниками Смерті. Однак боги смерті можуть бачити це.
• Бога Смерті неможливо вбити звичайними способами. Однак він помре, коли врятує життя іншій людині.
• Навіть Боги Смерті, істинні володарі записника, не знають всього про записник.

• Офіційний сайт манґи
• Офіційний сайт аніме
• Офіційний сайт гри
• Зошит смерті в енциклопедії манґи на сайті «Anime News Network»(англ.)