Зуся із Аннополя
Зуся з Ганнополя або Мешулам Зуся Ганнопільський (івр. משולם זושא מאניפולי, близько 1719 року, Тарнів — 1800 рік, Ганнопіль) — хасидський цадик 3 покоління, учень Дов-Бера з Межиріча, брат Елімелеха з Лежайська.
| Зуся з Ганнополя, Мешулам Зуся з Ганнополя | |
|---|---|
| Псевдо | рабі Мешулам-Зюша бар Еліезер-Липа Вайсблюм |
| Народився |
1719 Тарнів, Галичина |
| Помер |
1800 Ганнопіль, Волинь |
| Громадянство |
 Річ Посполита |
| Національність | єврей |
| Місце проживання | Ганнопіль |
| Діяльність | рабин |
| Вчителі | Дов Бер |
| Конфесія | юдаїзм (хасидизм) |
| Родичі | Элімелех з Лежайська (брат) |
| Брати, сестри | Elimelech of Lizhenskd |
| Автограф |
 |
Життєпис
Зуся народився у місті Тарнів, на Західній Галичині в родині рабина Елізера Липи, який був сином великого знавця Тори рабина Елімелеха, на честь якого названий брат Зусі Елімелех з Лежайська. Мати Зусі була неписьменною, але дуже релігійною жінкою. В сім'ї було семеро дітей. Зуся був старшим від Елімелеха на 5 років[1].
В юності, разом з братом, захопився хасидизмом, подорожуючи розповсюджував ідеї в різних єврейських громадах Речі Посполитої. Вів дуже скромний спосіб життя, коштів не вистачало навіть на їжу.
В 1772 році після смерті свого наставника Дов-Бер з Межиріча, оселяється в Ганнополі на Волині (тепер Славутський район, Хмельницька область). Стає відомим, як «ганнопільський рабин».
Помер у 1800 році в Ганнополі, де і похований біля свого вчителя Дов-Бера.
Примітки
- Кац
Посилання
Джерела
- Лавский В. В. Хасидская мудрость — М.: Алетейа, Х24 1999. — 280 с. (рос.)