Зігфрід Вестфаль

Вестфаль (позаду) і Ервін Роммель (Північна Африка, 1941).

10 листопада 1918 року поступив на службу в 2-й бранденбурзький піхотний полк «Принц Карл Прусський» № 12. Потім закінчив військове училище в Берліні-Ліхтерфельді. З грудня 1922 року служив у 11-му (прусському) кавалерійському полку. З 26 серпня 1939 року — начальник оперативного відділу (Іа) штабу 58-ї піхотної дивізії, з 15 березня по 1 серпня 1940 року — 21-го армійського корпусу. З 1 вересня 1941 року — начальник оперативного відділу танкової армії «Африка», потім з 6 по 30 грудня 1942 року — начальник штабу. З 1 лютого 1943 року — начальник керівного відділу генштабу верховного командування «Південь». З 15 червня 1943 року — начальник Генштабу верховного командування «Південь», з 21 листопада 1943 року — верховного командування «Південний Захід», з 10 вересня 1944 року — верховного командування «Захід», з 22 квітня 1945 року — знову верховного командування «Південь». 8 травня 1945 року взятий в полон американськими військами. Виступав в якості свідка на Нюрнберзькому процесі. У грудні 1947 року звільнений.

• Фанен-юнкер (10 листопада 1918)
• Лейтенант (1 грудня 1922)
• Обер-лейтенант (1 листопада 1927)
• Ротмістр (1 травня 1934)
• Гауптман (1 лютого 1937)
• Ротмістр (10 листопада 1938)
• Майор (5 січня 1939)
• Оберст-лейтенант (1 лютого 1941)
• Оберст (1 серпня 1942)
• Генерал-майор (10 березня 1943)
• Генерал-лейтенант (1 квітня 1944)
• Генерал кавалерії (28 лютого 1945)

• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (10 або 11 травня 1940)
  • 1-го класу (28 травня 1940)
• Медаль «За військову доблесть» (Італія) (15 грудня 1941)
• Німецький хрест в золоті (19 грудня 1941) — перший кавалер серед офіцерів Генштабу.
• Нагрудний знак «За танкову атаку» в сріблі (9 лютого 1942)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста (29 листопада 1942)
• Нарукавна стрічка «Африка» (1943)
• Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці» (Італія) (1943)
• Орден Почесного легіону, командорський хрест (Франція) (1970)
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
  • командорський хрест (1971)
  • великий офіцерський хрест (1977)
• Почесний президент Європейського союзу фронтовиків

• Das Deutsche Heer von 1920–1945, Generalsdenkschrift, November 1945 — разом з Вальтером фон Браухічем, Еріхом фон Манштейном, Францом Гальдером і Вальтером Варлімонтом.
• Heer in Fesseln. Aus den Papieren des Stabschefs von Rommel, Kesselring und Rundstedt, Bonn 1950
• mit Fritz Bayerlein und Lucie-Maria Rommel: Schicksal Nordafrika. Afrika 1941-1943, Europa-Contact Verlags-Gesellschaft (1954)
• Macht als vorwärts, Jungs!, Bad Wiessee 1960
• Erinnerungen, Mainz 1975
• Der deutsche Generalstab auf der Anklagebank: Nürnberg 1945-1948, Mainz 1978

• Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Scherzers Militaer-Verlag. Ranis/Jena 2007. ISBN 978-3-938845-17-2. S. 782.
• Franz Kurowski: General der Kavallerie Siegfried Westphal – Generalstabschef dreier Feldmarschälle Rommel, Kesselring und von Rundstedt, Verlagshaus Würzburg - Flechsig (2007), ISBN 978-3881897389

• Біографія на сайті «Хронос».

1. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
   d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
4. Nuremberg Trials Project — 2016.
   d:Track:Q78909371