Вальтер Варлімонт

19 червня 1914 року в званні лейтенанта прикомандирований до 10-го полку піхотної артилерії. Був офіцером батареї, ад'ютантом і командиром батареї в Італії. У 1918 році — лейтенант у складі Корпусу Меркера.

У 1922 році переведений в рейхсвер в Мінден. Був тимчасово відряджений на навчання в Генеральний штаб. У 1926 році у місяці жив і навчався мови у Великій Британії, восени того ж року підвищений до гауптмана і призначений в Генеральний штаб на посаду другого помічника начальника Генерального штабу, потім в економічний відділ міністерства оборони і тимчасово до відділу розвідки (іноземні армії). У травні 1929 року був відряджений в США, для вивчення питань мобілізації.

З 1929 по 1933 рік — командир батареї 1-го артилерійського полку в Алленштайні, потім підвищений до майора і переведений до відділу мобілізації промисловості в міністерстві оборони. З 1935 року керує економічним відділом в управлінні озброєнь. У 1936 році був представником вермахту при генералові Франсіско Франко в Іспанії. У 1937 році, будучи оберстом одного з управлінь Військового міністерства, Варлімонт розробив і підготував план реорганізації збройних сил Німеччини, який привернув увагу Гітлера. Проект Варлімонта був узятий за основу при створенні в 1938 році нової структури армії і вищого військового командування.

1 липня 1938 року призначений начальником Відділу оборони країни — найважливішого підрозділу штабу оперативного керівництва Верховного командування вермахту (ОКВ). З 10 листопада 1938 по 23 серпня 1939 року одночасно виконував обов'язки начальника штабу оперативного керівництва замість переведеного на стройовий пост генерала Йодля.

8 серпня 1940 року Гітлер доручив генералу Йодлю і його підлеглому Варлімонту розробку плану «Ауфбау Ост» (секретне перекидання військ до кордонів Радянського Союзу). 6 грудня того ж року, їм було доручено видання директиви про введення в дію розробленого ОКГ плану війни проти СРСР. В обов'язки відділу входили всі питання ведення війни, узгодження пропагандистських заходів, співпраця збройних сил з цивільними установами. Крім того, відділ повинен був брати участь в розробці директив фюрера вищим державним органам. Варлімонт — один з головних розробників «Директиви 21», що мала кодову назву «Фріц», а потім — «Барбаросса». 1 квітня 1942 року, залишаючись начальником відділу, став одночасно заступником начальника штабу оперативного керівництва ОКВ.

У 2-й половині 1944 року, після замаху на Гітлера і наступної чистки в армії, знятий з займаних посад. У травні 1945 року заарештований союзниками. На процесі Американського військового трибуналу у справі вищого командування вермахту 27 жовтня 1948 року засуджений до довічного ув'язнення. У 1954 році звільнений.