Зінов'єв Митрофан Іванович

Народився в сім'ї губернського секретаря. Батько його рано помер, і матері, в дівоцтві Legran, уродженці Франції, довелось самій виховувати трьох синів.

Після закінчення гімназії поїхав до Москви, а потім у Петербург, працював художником-фотографом в ательє Берґамоса. Берґамос звернув увагу на його здібності та порекомендував вступити навчатися в Академію мистецтв. В 1871 році Зінов'єв став студентом. За роки навчання нагороджений чотирма срібними медалями. Будучи студентом, він пише одну із найкращих своїх робіт — «Пильщик», котра довгі роки сприймалась за роботу І. М. Крамського. Нині вона зберігається в Російському музеї в Санкт-Петербурзі. Під час навчання він часто виїжджав на Волгу писати етюди, а в Україну — в село Глинськ (нині Сумська область). Тут він зустрів свою майбутню дружину.

Проживаючи в Петербурзі, вони з дружиною щорічно бували в Глинську, де у них був будинок. Під час подорожей він робив багато знімків, на основі яких потім взимку малював картини. Писав пейзажі та сцени із селянського життя. У 1870–1880 роках селянська тема була головною в його творчості. Друкував свої малюнки в журналах «Пчела», «Нива», «Ласточка», був співробітником «Живописного обозрения». У 1880-х роках проілюстрував твори М. В. Гоголя «Сорочинський ярмарок» та «Вечір напередодні Івана Купала», Г. П. Данилевского «Святкова легенда», Т. Г. Шевченка «Гайдамаки», О. І. Островского «Гроза».

Після закінчення Академії мистецтв був скерований на роботу в Золотоношу. Чи працював за місцем призначення — невідомо. В історичних джерелах як викладач Каліграфії та Малювання з'являється лише в 1896–1897 навчальному році в чоловічій гімназії міста Златополя[1]. Але княгиня М. Н. Щербатова, котрій належав маєток у селі Терни, що недалеко від Сум, запрошує його учителем малювання для своїх дітей. Надалі вона сприяє йому отримати місце викладача Каліграфії та Малювання спочатку в Сумській Олександрівській гімназії в 1897–1904 навчальних роках[2][3][4][5][6][7][8], а згодом в 1903–1907 навчальних роках в Сумському кадетському корпусі[8][9][10][11].

Найвищим наказом від 11 травня 1903 року підвищується з колезького асесора в надвірні радники виконавець обов'язків штатного викладача Сумського кадетського корпусу Зінов'єв з 19 серпня 1900 року[12].

Нині, декілька картин М. І. Зінов'єва зберігаються в Третьяковській галереї, Російському музеї, музеях міст Харкова та Сум, у приватних колекціях.

В 1912 р. Митрофан Іванович назовсім переїхав у Глинськ, де і помер. Похований у саду біля свого будинку.