Йеннефер

Йеннефер народилася у Венґерберзі, столиці королівства Аедірн, на Белтейн 1173 року (за літочисленням саги).[2]

Мало хто знає про її дитинство, сама ж Йеннефер не дуже любила розмови на цю тему. Проте деякі факти з таємниці її дитинства вдалося з'ясувати: складно повірити, проте красуня-чародійка, що розбила не одне серце, в дитинстві такою не була. Народилася вона, скоріше за все, в повноцінній сім'ї, але народилася настільки потворною, що викликала відразу у власних батьків, не кажучи вже про можливих наречених. Спотворював її горб на спині.[3]

Незважаючи на це, дівчина проявила непогані магічні здібності, що стало великою радістю для її батьків, котрі якомога швидше віддали її для навчання в школу магії на острів Танедд. У подальшому дівчина не згадувала своїх батьків, забувши їх чи відчуваючи антипатію. Її таланти та старання вражали, й скоро вона стала однією з найкращих учениць.

Спочатку Тессая Де Вріе відмовилась бути її наставницею в магії, тоді Йеннефер спробувала покінчити життя самогубством, перерізавши собі вени. Після цього Тессая погодилася навчати її та виправити вроджені дефекти зовнішності.

Йеннефер брала участь у битві на Содденському пагорбі. Познайомилася з Ґеральтом у Рівії, коли той шукав спосіб урятувати Любистка від наслідків зустрічі з джином. Це знайомство Йеннефер і Ґеральта стало початком їхнього кохання.

Через заняття магією Йеннефер, як й інші чародійки, не могла мати дітей, що робило її долю схожою на долю Ґеральта. Відьмаки також утрачали можливість мати дітей через процес мутації, який вони обов'язково проходили. Але материнський інстинкт не залишив її, тому, бажаючи за будь-яку ціну народити дитину, вона спочатку спробувала захопити джина, що був випадково звільнений Любистком, а пізніше взяла участь у невдалому полюванні на золотого дракона.

Коли Цірі покинула Каер Морен, Йеннефер стала її наставницею у вивченні магії та ґречності. Скоро вони заприятелювали, а потім Йеннефер стала Цірі за матір, і таким чином втілила свою мрію про власну дитину.[2]

Під час заколоту на острові Танедд Йеннефер намагалася врятувати Цірі, через що її мали за спільницю Вільгефорца та зрадницю. Була перетворена Франческою Фіндабайр закляттям «Артефактної компресії» на нефритову статуетку. Пізніше, після декомпресії, за рекомендацією Франчески увійшла до складу Великої Ложі в Монтекальво. З першого очного засідання Ложі втекла за допомогою Фрінгілли Віго для чергової спроби порятунку Цірі.

Після втечі із засідання Ложі Йеннефер звернулась за допомогою до Краха ан Крайта, ярла Скелліге. Дізнавшись про нові подробиці загибелі принцеси Паветти та її чоловіка Дані, Йеннефер вирішила потрапити на місце їхньої можливої смерті — до Безодні Сідни, де насправді перебував магічний насос Вільгефорца, що здатний втягувати й телепортувати кораблі. Йеннефер зібралася, використовуючи себе як приманку, добутися до таємного сховища Вільгефорца, але в результаті сама потрапила до нього в полон. Вільгефорц вирішив використати Йеннефер для магічного сканування розташування Цірі, але йому це не вдалося. Проте під тортурами Йеннефер виказала розташування Ґеральта, що дозволило Вільгефорцу підіслати до відьмака найманого вбивцю — напівельфа Шірру. У подальшому Йеннефер було багаторазово піддано тортурам, доки її не врятували Ґеральт та Цірі. Брала участь у фінальній битві в цитаделі Стігга, проте місяці проведені в темниці та жахливі тортури не дозволили їй використати всю свою магічну силу, саме тому вирішальну роль у битві з Вільгефорцем зіграв саме Ґеральт.

Після порятунку з цитаделі, Ложа наказала Йеннефер негайно привести Цірі на засідання. На цьому засіданні повинна була вирішитись доля Цірілли — вона мусила стати наложницею принца Танкреда, сина короля Ковіра. Після довгого обговорення Цірі було дозволено попрощатися з Ґеральтом в Рівії, куди вона відправилась у супроводі Йеннефер та Трісс Мерігольд. У момент їх прибуття, в Рівії бушував погром. Йеннефер разом з Трісс зупинили погром закляттям, проте витратила на це багато енергії.

Намагаючись вилікувати смертельну рану Геральта, Йеннефер сама знепритомніла. Цірі за допомогою єдинорога Іуарраквакса привезла їх обох в інший світ, в якому Ґеральт та Йеннефер залишаються жити на момент закінчення дії саги.

Йеннефер постає жінкою надзвичайної краси (розкішне хвилясте волосся кольору воронячого крила, струнка фігура). На шиї носить обсидіанову зірку, що є сильним магічним артефактом.

Йеннефер розумна, цинічна й владна, але водночас жіночна та здатна на сильну любов. У книзі «Час погорди» згадується, що Йеннефер користується гламарією — еліксиром краси. У неї було добре серце — вона врятувала сім'ю банкіра-низушка під час одного з погромів у Венґерберзі.

Серед предків Йеннефер за материнською лінією були ельфи, в тому числі — ельфійські чародійки. Можливо, цим і пояснюється доволі високий рівень її магічних здібностей (Йеннефер була членом Ради Ордена Магів аж до її розпуску після Танеддського бунту).[4]

Вперше Йеннефер з'являється в розповіді «Останнє бажання» та діє протягом всієї саги.

У розповіді «Щось закінчується, щось починається», котра, за словами автора, є не «альтернативним фіналом» саги, а жартом, написаним на прохання фан-клубу,[5] описується весілля Йеннефер та Ґеральта.

• 2001 — 130-хвилинний фільм «Відьмак», режисер Марек Бродський (польська кінокомпанія Heritage Films). Фільм змонтований з матеріалів телесеріалу 2002 року.
• 2002 — 13-серійний телесеріал «Відьмак», режисер Марек Бродський (польська кінокомпанія Heritage Films).
• 2020 — 8-серійний телесеріал «Відьмак», режисери Томаш Багінський та Алік Сахаров (американська кінокомпанія Netflix).

• Сапковський, Анджей (2016a). Останнє бажання. (Книга 1). Переклад з пол.: Сергій Легеза. Харків: КСД. 288 стор. ISBN 978-617-12-0499-7.
• Сапковський, Анджей (2016b). Відьмак. Вежа Ластівки. (Книга 6). Переклад з пол.: Сергій Легеза. Харків: КСД. 400 стор. ISBN 978-617-12-1656-3.
• Сапковський, Анджей (2017). Володарка Озера. (Книга 7). Переклад з пол.: Сергій Легеза. Харків: КСД. 576 стор. ISBN 978-617-12-3114-6.

• Йеннефер на IMDb (англ.)
• Йеннефер на Вікі Відьмак