Йоасаф Миткевич
Єпископ Йоасаф (світське ім'я — Іван Миткевич; близько 1720, Козелець — 3 червня 1763, Охтирка, похований у Бєлгороді) — український релігійний діяч доби Гетьманщини, єпископ Бєлгородський і Обоянський Відомства православного сповідання Російської імперії (1758—1763). Ректор Новгородської семінарії на Московщині. Редактор видань святителя Дмитра Ростовського.
| Йоасаф Миткевич | |
|---|---|
.jpg.webp) | |
| Релігія: | православ'я |
| Дата народження: | 1724 |
| Місце народження: | Козелець, Козелецький повіт, Чернігівська губернія |
| Дата смерті: | 30 червня (11 липня) 1763 |
| Місце смерті: | Охтирка, Охтирський полк, Російська імперія |
Біографія
Народився у родині священика міста Козелець — тоді центрі Київського полку Гетьманщини.
Навчався у Києво-Могилянській академії. У 1743—1748 роках викладав у класі синтаксими, піїтики та риторики.
1741 емігрував до Московщини, бо був запрошений у Новгородську духовну семінарію, став у ній учителем. З 1748 року — префект семінарії.
З 1750 року — ректор Новгородської духовної семінарії і архімандрит Різдво-Богородицького Антонієвого монастиря. 1754 на прохання звільнений від учительства, але залишився ректором і присутнім в консисторії. 10 лютого 1756 переведений архімандритом Хутинського Спасо-Варлаамієва монастиря.
Повернення в Україну
17 квітня призначений і 26 квітня 1758 хіротонізований на єпископа Бєлгородського і Обоянського у Слобідській Україні — на місце святителя Іосафа Горленка, онука Гетьмана Данила Апостола.
При знайомстві з єпархією єпископ Йоасаф побачив низький рівень освіти слобідського духовенства. Неосвічених і нездатних священиків позбавляв не тільки місця, але і священного сану. Пізніше преосвященний Йоасаф дозволив приймати на священицькі місця осіб, які просто вміли читати, писати і співати. Надалі вимагав від усіх духовних осіб аби вони відправляли на навчання у Харківський колегіум своїх дітей — від 7 до 15 років.
Будучи єпископом, брав участь у редагуванні творів Дмитра Туптала, єпископоа Ростовського.
Помер 30 червня 1763 від паралічу під час мандрівки по єпархії. У той час перебував у Троїцькому Охтирському монастирі.