Йоахім Ернст (герцог Ангальтський)

Герцог Йоахім Ернст Вільгельм Карл Альбрехт Леопольд Фрідріх Моріц Ердманн Ангальтський (нім. Joachim Ernst Wilhelm Karl Albrecht Leopold Friedrich Moritz Erdmann Herzog von Anhalt; 11 січня 1901, Дессау — 18 лютого 1947, Бухенвальд) — останній правитель Ангальта.

Йоахім Ернст
нім. Joachim Ernst von Anhalt
Принц Йоахім Ернст (5 серпня 1918).
Народився 11 січня 1901(1901-01-11)[1][2]
Дессау, Q1803123?, Ангальт, Священна Римська імперія
Помер 18 лютого 1947(1947-02-18)[1][2] (46 років)
NKVD special camp Nr. 2d, Веймар, Тюрингія, Німецький рейх
Поховання Балленштедт
Країна  Німеччина
Діяльність колекціонер мистецтва, правитель
Знання мов німецька
Титул Герцог
Посада Duke of Anhaltd
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Рід Асканії
Батько Едуард (герцог Ангальтський)[2]
Мати Луїза Шарлотта Саксен-Альтенбурзька[2]
Брати, сестри Марія Августа Ангальтська
У шлюбі з Elisabeth Strickrodtd і Editha Marwitzd
Діти Eduard, Prince of Anhaltd[2], Alexandra Prinzessin von Anhaltd[2], Anna Luise Marie Friederike Elisabeth Alice Prinzessin von Anhaltd[2], Friedrich Prinz von Anhaltd[2] і Edda Adelheid Antoinette Emma Elisabeth Prinzessin von Anhaltd[2]
Нагороди
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Принц Йоахім Ернст (травень 1918).

Біографія


Син герцога Едуарда Ангальтського і його дружини Луїзи, уродженої принцеси Саксен-Альтенбурзької. Після смерті батька 13 вересня 1918 року успадкував трон, проте через неповноліття Йоахіма Ернста обов'язки герцога виконував його дядько, принц-регент Аріберт. Після Листопадової революції 12 листопада 1918 року принц Аріберт був змушений зректися престолу від імені племінника і всього Ангальтського дому. Решту життя герцог прожив в сімейному замку Балленштедт. 15 серпня 1939 року подав заявку на вступ в НСДАП, яка була прийнята 1 листопада (квиток №7 267 717), проте залишався переконаним противником нацизму. В січні 1944 року був заарештований у ув'язнений в концтаборі Дахау. У вересні 1945 року заарештований радянською окупаційною владою і був ув'язнений в концтаборі Бухенвальд, де помер від виснаження, викликаного важкими умовами ув'язнення.

Пам'ятний камінь герцогу Йоахіму Ернсті в замку Балленштедт.

В 1992 році російська прокуратура визнала Йоахіма Ернста політв'язнем і реабілітувала. 18 лютого 2007 року відбулось символічне перепоховання герцога: урна із землею з Бухенвальдського цвинтаря була похована під пам'ятним каменем біля мисливського будинку Реркопф. Після продажу будинку в 2011 році пам'ятний камінь був перенесений в двір замку Балленштедт.

Сім'я

Герцог Йоахім Ернст був одружений двічі. 3 березня 1927 року він одружився з Елізабет Штрікродт (1903—1971), але пара розлучилася в 1929 році. Шлюб був бездітним.

Вдруге герцог Йоахім Ернст одружився з Еддою-Шарлоттою фон Стефані-Марвіц (1905—1986) в замку Балленштедт 15 жовтня 1929 року. В пари народились 5 дітей:

  • Марія Антуанетта (1930—1993)
  • Анна Луїза (1933—2003)
  • Леопольд Фрідріх (1938—1963)
  • Едда (1940)
  • Едуард (1941)

Нагороди
  • Орден Альберта Ведмедя, великий хрест
  • Пам'ятна медаль «Дерево миру» особливого класу з рубінами (Словаччина; 11 січня 2021, посмертно) — нагороджений з нагоди 120-річчя з дня народження «у пам'ять» як жертва політичних репресій.[3]

Література
  • Ralf Regener: Das anhaltische Dreiherzogsjahr 1918. In: Sachsen-Anhalt. Journal für Natur- und Heimatfreunde 25 (2015), H. 1, S. 19–21.
  • Ralf Regener: Der Sturz der Askanier 1918 in Anhalt. Bedingungen, Verlauf und Nachwirkungen des Untergangs einer kleinstaatlichen deutschen Monarchie. 2. Aufl. Dessau-Roßlau 2014

Примітки
  1. RKDartists
  2. Lundy D. R. The Peerage
  3. Leafnet (11 січня 2021). A special award of the project Tree of Peace. Tree of peace / Strom pokoja (амер.). Процитовано 21 квітня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.