Едуард (герцог Ангальтський)

Едуард (нім. Eduard), повне ім'я Едуард Георг Вільгельм Максиміліан Ангальтський (нім. Eduard Georg Wilhelm Maximilian von Anhalt), (нар. 18 квітня 1861 — пом. 13 вересня 1918) — четвертий правитель об'єднаного герцогства Ангальт у квітні—вересні 1918 року, син герцога Ангальту Фрідріха I та саксен-альтенбурзької принцеси Антуанетти. Походив з династії Асканіїв. Правив після старшого брата Фрідріха II.

Едуард
нім. Eduard
Едуард
Світлина принца Едуарда, 1883
4-й герцог Ангальту
Початок правління: 21 квітня 1918
Кінець правління: 13 вересня 1918
Попередник: Фрідріх II
Наступник: Йоакім Ернст
Дата народження: 18 квітня 1861(1861-04-18)
Місце народження: Дессау
Країна: Герцогство Ангальт-Дессау-Кьотен
Дата смерті: 13 вересня 1918(1918-09-13) (57 років)
Місце смерті: Берхтесгаден, Королівство Баварія, Німецька імперія
Дружина: Луїза Шарлотта Саксен-Альтенбурзька
Діти: Фредеріка Маргарита, Леопольд Фрідріх, Марія Августа, Йоакім Ернст, Ойген, Вольфганг
Династія: Асканії
Батько: Фрідріх I
Мати: Антуанетта Саксен-Альтенбурзька
Нагороди:

Біографія

Едуард народився 18 квітня 1861 року в Дессау. Був четвертою дитиною та третім сином в родині спадкоємного принца Ангальт-Дессау-Кьотена Фрідріха та його дружини Антуанетти Саксен-Альтенбурзької. Мав старших брата Леопольда та Фрідріха й сестру Єлизавету. Згодом сімейство поповнилося молодшими дітьми: Арібертом та Александрою. Країною в цей час правив їхній дід Леопольд IV, який у 1863 році об'єднав під своєю владою всі ангальські землі в єдину державу.

Мешкала родина у Палаці спадкоємного принца в Дессау. Літні місяці проводили у палаці Верліц. У 1871 році батько став правителем Ангальту, і за три роки сімейство перебралося до палацу Дессау.[1]

Світлина Луїзи Шарлотти

У віці 34 років Едуард узяв шлюб із 21-річною принцесою Саксен-Альтенбургу Луїзою Шарлоттою, яка доводилася йому троюрідною сестрою. Весілля відбулося 6 лютого 1895 у Альтенбурзі.[2] У подружжя народилося шестеро дітей:

  • Фредеріка Маргарита (11 червня—18 листопада 1896) — прожила 5 місяців;
  • Леопольд Фрідріх (1897—1898) — прожив півтора року;
  • Марія Августа (1898—1983) — була двічі одружена, мала двох синів;
  • Йоакім Ернст (1901—1947) — останній герцог Ангальта у вересні—листопаді 1918 років, був двічі одруженим, мав п'ятеро дітей від другого шлюбу;
  • Ойген (1903—1980) — був одружений з Анастасією Юнгмайєр, мав єдину доньку;
  • Вольфганг (1912—1936) — одруженим не був, дітей не мав.

У 1904 році, після смерті батька, став спадкоємним принцом Ангальту, оскільки у Фрідріха не було дітей.

У січні 1918 року дружина із ним розлучилася і від'їхала до батьківщини. У тому ж році Едуард став правителем герцогства Ангальт. Його царювання було нетривалим і тривало лише п'ять місяців. 13 вересня 1918 у Берхтесгадені він пішов з життя. Трон успадкував його 17-річний син, який правив під регенством дядька Аріберта Ангальтського.

Едуард був похований в мавзолеї Дессау,[3] у 1958 році його перепоховали на цвинтарі Цибік.[4]

Нагороди
  • Великий магістр ордену Альбрехта Ведмедя (Ангальтське герцогство);
  • Великий хрест ордену Вендської корони (19 липня 1882).

Генеалогія
Фрідріх Ангальт-Дессау
 
Амалія Гессен-Гомбурзька
 
Людвіг Карл Прусcький
 
Фредеріка Мекленбург-Стреліцька
 
Фрідріх Саксен-Альтенбурзький
 
Шарлотта Мекленбург-Стреліцька
 
Карл Гогенцоллерн-Зігмарінген
 
Марія Антуанетта Мюрат
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд IV
 
 
 
 
 
Фредеріка Вільгельміна Пруська
 
 
 
 
 
Едуард Саксен-Альтенбурзький
 
 
 
 
 
Амалія Гогенцоллерн-Зігмарінген
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Антуанетта Саксен-Альтенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Едуард
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки
  1. Біографія Єлизавети Ангальтської (англ.)
  2. Суверени Ангальта (англ.)
  3. Мавзолей Дессау (англ.)
  4. Цвинтар Цибік в Дессау (англ.)

Література
  • Ralf Regener: Ein vergessener Herrscher – Biographische Studien zu Herzog Eduard von Anhalt (1861–1918). In: Mitteilungen des Vereins für Anhaltische Landeskunde 26, 2017, стор. 141–146.
  • Ralf Regener: Das anhaltische Dreiherzogsjahr 1918, in: Sachsen-Anhalt. Journal für Natur- und Heimatfreunde 25, 2015, H. 1, стор. 19—21.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.