Йоганн Данієль Тіціус

Йоганн Даніель Тіциус (нім. Johann Daniel Titius Von Wittenberg; 2 січня 1729 — 11 грудня 1796) — німецький астроном, фізик і біолог.

Johann Daniel Titius
Народився	2 січня 1729(1729-01-02)[1][2] Хойніце, Хойницький повіт, Поморське воєводство, Польща
Помер	11 грудня 1796(1796-12-11)[1][2] (67 років) Віттенберг, Священна Римська імперія
Місце проживання	Віттенберг
Країна	Німеччина
Національність	німець
Діяльність	астроном, фізик, математик, викладач університету, біолог
Alma mater	Лейпцизький університет
Галузь	біологія, астрономія, фізика
Заклад	Лейпцизький університет, Віттенберзький універстетd і Університет Мартіна Лютера
Науковий керівник	Johann Traugott Schulzd[3]
Аспіранти, докторанти	Adolph Julian Bosed[3], Johann Christoph Jänichend[3], Johann Christian Franked[3], Christian Friedrich Scheibnerd[3], Gottlob Friedrich Oerteld[3] і Karl Friedrich Pfotenhauerd[3]
Відомий завдяки:	правило Тіциуса-Боде
Йоганн Данієль Тіціус у Вікісховищі

Народився 2 січня 1729 в Кенітці (Пруссія; нині Хойніце, Польща). Здобув освіту в Лейпцизькому університеті (1752), займався астрономією, фізикою і біологією, класифікував рослини, тварин і мінерали. З 1756 — професор університету у Віттенберзі. Виявив закономірність у відстані планет від Сонця (1766), яка була підтверджена Боде в 1772 (правило Тіциуса — Боде). Це правило доволі точно дало відстань до Урану, відкритого в 1781, але для Нептуна і особливо Плутона опинилося недостатньо точним. Великий вплив це правило надало на організацію пошуку і відкриття малих планет — астероїдів.

Помер Тіциус у Віттенберзі 11 грудня 1796.

Астероїд 1998 Тіциус і місячний кратер Тіциус названі на честь ученого.