Йожеф Байза
| Йожеф Байза | ||||
|---|---|---|---|---|
| угор. Bajza József | ||||
 | ||||
| Народився |
31 січня 1804 Szűcsid, Gyöngyös Districtd, Гевеш, Угорщина | |||
| Помер |
3 березня 1858 (54 роки) Пешт, Пешт, Угорщина | |||
| Поховання |
 | |||
| Громадянство | Угорщина | |||
| Діяльність | поет, прозаїк, редактор, театральний критик | |||
| Сфера роботи | Угорська література | |||
| Мова творів | угорська | |||
| Жанр | патріотична лірика | |||
| Членство | Угорська академія наук і Товариство Кішфалудіd | |||
| Діти | Lenke Beniczkyne Bajzad і Jenő Bajzad | |||
|
| ||||
 Йожеф Байза у Вікісховищі | ||||
Йожеф Байза (угор. Bajza József; *31 січня 1804, Сючі, Угорщина — †3 березня 1858, Пешт) — угорський поет, прозаїк, редактор і театральний критик.
Біографія
Народився 31 січня 1804 в селі Сючі в дворянській сім'ї.
З 1823 Байза був співробітником журналу «Аврора», що видавався Кароєм Кішфалуді і був редактором цього періодичного друкованого видання з 1830 по 1837.
Вірші, видані в Будапешті в 1836, поставили його поряд з найкращими угорськими ліриками.
Разом з іншими письменниками Угорщини з 1831 по 1836 він видавав «Критичні Листки», з 1837 по 1843 — «Атенеум» і «Figyelmező» («Спостерігач»).
Після березневих подій 1848 в Угорщині прем'єр-міністр і Президент Угорщини Лайош Кошут доручив йому редагування свого напівофіційного органу: «Kossuth Hírlapja» («Газета Кошута» або «Кошутовский листок»), який виходив з червня по грудень 1848.
З 1831 Байза був членом Угорської академії наук.
З 1850 був тяжко хворим. В березні 1858 помер в місті Пешті.
Згідно КЛЕ, найзначніші поетичні твори автора були створені в жанрі патріотичної лірики. Серед них: «Апофеоз» («Apotheosis» 1834), «Благання» («Fohászkodás», 1849), «Пророцтво» («Jóslat», 1850) та інші.