Йожеф Буденц

Йожеф Буденц (нім. Josef Budenz; 13 червня 1836, Расдорф 15 квітня 1892, Будапешт) — німецький мовознавець; член-кореспондент Санкт-Петербурзької академії наук.

Йожеф Буденц
нім. Josef Budenz
Народився 13 червня 1836(1836-06-13)[1][2][3]
Расдорф, Фульда, Кассель, Гессен, Німеччина[4]
Помер 15 квітня 1892(1892-04-15)[1][2][3] (55 років)
Будапешт, Австро-Угорщина[4]
Поховання
Країна  Німеччина
 Угорщина
Діяльність бібліотекар, викладач університету
Alma mater Геттінгенський університет
Галузь мовознавство
Заклад Будапештський університет
Вчителі Теодор Бенфей
Членство Петербурзька академія наук, Угорська академія наук і Російська академія наук

 Йожеф Буденц у Вікісховищі

Біографія

Займався в Марбурзі і Геттінгені класичною філологією; але незабаром, завдяки Теодору Бенфею, присвятив себе переважно порівняльному вивченню індуської та німецької мов.

У Геттінгені ознайомився спочатку з угорською мовою, а потім був введений роботами Антона Боллера з питань угорської та споріднених з нею фіно-угорської та алтайської мовами в нову, ще мало досліджену область порівняльного мовознавства. У 1858 році подався до Угорщини, щоб перш за все ґрунтовно вникнути в індивідуальні особливості мов алтайської групи, і при цьому зайнявся вивченням інших мов її, взявшись спершу саме за тюркські мови, а потім за найближчі до угорського — фінно-угорські.

У 1868 році він почав читання в Будапештському університеті з порівняльного алтайського і угро-угорському мовознавства, а в 1872 році заснував спеціальну кафедру цього предмета. У тому ж році стояв біля витоків лінгвістичного журналу Magyar Nyelvőr («Угорська мова»).

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.