Йозеф Ланнер

Йозеф Ланнер (нім. Joseph Lanner; 12 квітня 1801, Відень 14 квітня 1843, там само) австрійський композитор, диригент і скрипаль. Поряд з Йоганном Штраусом є основоположником віденського вальсу. Залишив після себе щонайменше 200 вальсів.

Йозеф Ланнер
нім. Joseph Lanner
Основна інформація
Дата народження 12 квітня 1801(1801-04-12)[1][2][…]
Місце народження Відень, Габсбурзька монархія[3] або Обердьоблінгd, Деблінг, Відень, Габсбурзька монархія[4][4]
Дата смерті 14 квітня 1843(1843-04-14)[1][2][…] (42 роки)
Місце смерті Деблінг, Відень, Австрійська імперія або Обердьоблінгd, Деблінг, Відень, Австрійська імперія[4]
Поховання Віденський центральний цвинтар
Роки активності з 1813
Громадянство Австрійська імперія
Професії диригент, композитор, скрипаль
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Йозеф Ланнер народився у віденському кварталі Санкт-Ульріх. Навчившись самостійно грати на скрипці, Ланнер почав грати в невеликому струнному оркестрі Мішеля Памера, а на початку 1820-х рр. очолив власний струнний квартет, успіх якого дозволив йому до 1824 року очолити невеликий оркестр. Цей оркестр виконував танцювальну музику на віденських карнавалах і міських святах, він швидко завоював значну популярність, так що Ланнер запросив Йоганна Штрауса як свого помічника, для роботи з іншим оркестровим складом. Це був квінтет, в якому він грав на скрипці, а Йоганн Штраус на альті. Пізніше шляхи двох музикантів розійшлися, і Штраус домігся набагато більшою популярності — частково завдяки тому, що активно концертував в різних країнах, тоді як Ланнер вважав за краще виступати виключно у Відні. Деякий час по тому Йозеф Ланнер також взяв на себе керівництво Віденським полковим оркестром. Він помер в 1843 році, у віці 42 років від тифу. Спочатку його тіло було поховано в Обердеблінгу, (нім. Oberdöbling), після чого воно було ексгумоване та перепоховане на віденському Центральному кладовищі, в братській могилі поряд з Йоганном Штраусом I і Йоганном Штраусом II.

Ланнер відомий перш за все як автор вальсів, повільних вальсів, галопів, попурі і маршів. Найбільш популярні вальси Йозефа Ланнера — це «Der Pesther Walze», Die Werber, Die Hofballtänze і Die Schönbrunner.

Ланнер відомий як засновник класичного віденського вальсу, що став самостійним танцювальним жанром. Саме в його творах вперше була викристалізувана характерна для цього жанру структура. Також Йозеф Ланнер поряд з Йоганном Штраусом був диригентом відомих віденських танцювальних оркестрів свого часу.

У 1828 році Йозеф Ланнер одружився на Францисці Янс, в шлюбі з якою мав трьох дітей. Його син, Август Ланнер композитор, донька, Катаріна Ланнер — танцівниця. Його друга донька, Франциска Кароліна Ланнер (1836—1853), померла рано. Шлюб з Франціскою Янс був розірваний за рішенням суду 21 вересня 1842 року. З 1838 року Йозеф Ланнер жив з донькою м'ясника, Марією Краус. 6 жовтня 1843 року, вже після його смерті від тифу, на світ з'явився його син, Карл Марія Краус.

Творчість

Вальси

  • Die Schönbrunner тв.200
  • Die Werber тв.103
  • Die Mozartisten тв.196
  • Trennungswalzer тв.19
  • Krönungswalzer
  • Die Kosenden
  • Abend-Sterne тв.180
  • Dampf-Walzer und Galopp тв.94
  • Vermählungs-Walzer
  • Blumen der Lust
  • Die Neapolitaner
  • Hofball-Tänze тв.161
  • Pesther Walzer тв.93
  • Mille Fleurs
  • Die Schwimmer
  • Prometheus-Funken
  • Grätzer Walzer

Віденські вальси

  • Dornbacher Ländler тв.9
  • Kirchweih
  • Blumenfest

Галопи

  • Hollabrunner
  • Carriére

Попурі

  • Capriciosa
  • Musikalische Revue
  • Die entfesselte Phantasie
  • Musikalische Reisebilder

Примітки

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118569597 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Dr. Constant v. Wurzbach Lanner, Joseph // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 14. — S. 134.
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.