Йолента Польська
Блаженна Іоланта Гелена Галицька (пол. Jolenta Helena, угор. Boldog Jolán, англ. Jolenta of Poland) (бл. 1244-17 червня 1298) – донька угорського короля Бели IV і Марії Ласкарини, великопольська княжна, католицька блаженна, патронка архідієцезії у Гнєзно, Каліша, Великопольщі, християнських матерів.
| Йолента Польська | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
1235[1] Естергом, Esztergom Countyd, Угорське королівство |
| Померла |
11 червня 1298[2][1] Гнєзно, Великопольське воєводство, Польща |
| У лику | блаженний |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Є нащадком Великих князів Київський Володимира Мономаха та Ярослава Мудрого. Праправнучка української княжни Єфросинії, доньки Великого князя Київського Мстислава Великого. Рідна тітка Короля Русі Юрія І.
Біографія
Була названа на честь французької прабабусі. У віці 12 років видана за калішського князя Болеслава Побожного, прийнявши друге ім’я Гелена.
Через війну у володіннях чоловіка два роки провела при дворі сестри Кунегунди, дружини краківського князя Болеслава V Сором’язливого. Поміж 1261 – 1276 роками народила трьох доньок, наймолодша з яких Анна вступила до кляштору кларисок у Гнєзно, а середню Гедвігу видали за куявського князя Владислава Локєтка. Їхнім сином був Король Русі Казимир.
Після смерті старшого брата Болеслав Побожний став опікуном його чотирьох доньок і сина, що росли при дворі під доглядом Йоленти Арпадівни. Після смерті чоловіка у квітні 1279 р. вона виїхала до краківського двору сестри Кунегунди. Згодом Йолента повернулась до Гнєзно, де 1284 р. вступила до монастиря кларисок і де вона померла 1300 року.
Беатифікація
У беатифікаційному життєписі бл. Йоленти з 1723 р. описано чудеса, що відбувались на її могилі відразу після поховання. Її беатифікував папа Лев ХІІ лише 14 червня 1827 року, а урочистості відбулись через сім років.
До почту католицьких святих примислені сестри бл. Йоленти – св. Кінга і св.Маргарита та тітка св. Єлизавета Угорська, а її сестра Констанція також Блаженна.
Родовід
Йолента веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських з роду Мономаховичів та Ярославичів.
| Геза II, король Угорщини | ||||||||||||||||
| Бела III, Король Угорщини, Король Галичини | ||||||||||||||||
| Єфросинія Мстиславівна, донька Великого князя Київського | ||||||||||||||||
| Андрій Єрусалимський, Король Угорщини, Король Галичини і Волині | ||||||||||||||||
| Рено де Шатільйон, князь Антиохійський | ||||||||||||||||
| Агнеса Антиохійська | ||||||||||||||||
| Констанція, княгиня Антиохії | ||||||||||||||||
| Бела IV, Король Угорщини, Король Галичини і Волині | ||||||||||||||||
| Бертольд III, маркграф Істрії | ||||||||||||||||
| Бертольд IV, герцог Меранський | ||||||||||||||||
| Ядвіга Вітельсьбахська | ||||||||||||||||
| Гертруда Меранська | ||||||||||||||||
| Дедо III, маркграф Лужицький | ||||||||||||||||
| Агнеса Лужицька | ||||||||||||||||
| Матильда Генсберг | ||||||||||||||||
| Йолента, Принцеса Угорщини і Русі | ||||||||||||||||
| Мануїл Ласкаріс | ||||||||||||||||
| Феодор I Ласкаріс, імператор Нікейської імперії | ||||||||||||||||
| Іванна Каратцаїна | ||||||||||||||||
| Марія Ласкарина | ||||||||||||||||
| Олексій III Ангел | ||||||||||||||||
| Анна Ангеліна | ||||||||||||||||
| Євфросинія Каматирена | ||||||||||||||||
Література
Polskie dzieje od czaso'w najdawniejszych do wspo'lczesnos'ci A.Dybkowska, J.Z'aryn, M. Z'aryn, Wydawnictwo naukowe PWN, Warszawa 1994