Йоон
Йоон (яп. 拗音 (ようおん) Йо-он, узгоджене звучання або дифтонг) — це властивість японської мови відповідно до якої утворюється мора із додаванням додаткового звуку "й" ([j]), тобто відбувається пом'якшене звучання.
За допомогою хірагани Йоон можна представити, якщо послідовно поєднати кана, що закінчується на і, наприклад き (кі), і одну із трьох кана, ゃ, ゅ або ょ, що написані в половину свого звичайного розміру. Наприклад, слово кьō, "сьогодні", пишеться як きょう [kʲoo], із використанням зменшеної версії кани йо, よ. Для порівняння можна навести слово кійō, "спритний", що записується як きよう [kʲijoo], із повнорозмірною йо кана. У історичній орфографії кана, Йоон не виділяли за допомогою зменшеної версії кани, і відрізнити це необхідно було із контексту.
У більш давні часи японської мови, Йоон також можна було утворити із кана уа, уі, уе, і уо; наприклад, くゎ/クヮ куа, くゐ/クヰ куі, くゑ/クヱ куе, くを/クヲ куо. Хоча зниклі із вжитку літери досі можна зустріти у сучасній японоській мові, куа і куа у декільках діалектах Рюкюських мов, а куе утворюють за допомогою диаграфа くぇ. Замість використання кана き, це звучання утворюється за допомогою кани, що позначає ку, く/ク.
Таблиця
|
|
Інші представлення
Шрифт Брайля | |||
---|---|---|---|
Йоон | Йоон + Дакутен | Йоон + Хандакутен | -w- |
Шаблон:Braille cell/core | Шаблон:Braille cell/core | Шаблон:Braille cell/core | Шаблон:Braille cell/core |
В Японському шрифті Брайля, Йоон визначають за допомогою одного із Йоон символів, або його поєднання із символом дакутен чи хандакутен.