Йосеф Хаїм Бреннер

Народився у бідній єврейській сім'ї в Нових Млинах, навчався в різних ешивах, у тому числі в Почепі (де подружився із сином директора Урі Гнєсіних), пізніше переїхав до Гомеля, де опублікував своє перше оповідання «Буханець хліба», а потім, в 1901 році, і збірка коротких оповідань.

У 1902 році був призваний в армію, але з початком російсько-японської війни дезертирував. Було взято в полон, але за допомогою Бунда (куди вступив ще в юності) втік до Лондона, де жив в районі Уайтчепел, редагував і видавав журнал «Ха-Меорер» («Будильник») на івриті і брав активну участь у соціалістичному русі Поалей Ціон. У 1908 році переїхав до Лемберга, де був редактором журналу, опублікував на мові ідиш монографію про життя письменника Авраама Мапу.

У 1909 році емігрував до Палестини, що була частиною Османської імперії, працював на фермі в Хадері, прагнучи реалізувати свої сіоністські погляди, але потім виїхав спочатку до Єрусалиму, а пізніше (в 1915 році) — в Яффо, де присвятив себе літературній діяльності та викладання івриту та літератури в гімназії «Герцлія» в Тель-Авіві. У роки Першої світової війни прийняв османське громадянство, що виключало виїзд з країни.

У Палестині Бреннер був редактором декількох журналів, а в 1920 році став одним із засновників Гістадруту. У своїй творчості Бреннер звеличував ідеали сіонізму, а й суперечив самому собі, стверджуючи, що Ерец Ісраель — просто ще одна діаспора і не відрізняється від інших діаспор.

Загинув 2 травня 1921 під час арабських заворушень в Яффо.

На честь Йосефа Хаїма Бреннера названий найбільший кібуц Ізраїлю Гиват Бреннер на південь від Реховота. Іменем Бреннера названа найпрестижніша літературна премія Бреннеровська.

• Еврейская энциклопедия. Том 4, с. 1347—1351.
• Энциклопедия иудаизма. Гютерсло 1971, ISBN 3-570-05964-2, с. 117.