КУНГ
КУНГ або просто кунг (абр. від Кузов Уніфікований Нульового Габариту, або Кузов УНіфікований Герметизований) — стандартизована модульна система радянської військової техніки, різновид кузова-фургона.
_in_Kyiv.jpg.webp)
Походження назви
В кінці 1940 х років виникла необхідність у приведенні розмірів автомобільних кузовів типу ПАРМ до одного габариту, щоб зробити їх транспортабельними європейськими залізницями. Російська залізнична колія (1520 мм) в усьому світі вважається широкою, отже, вітчизняний габарит 1Т для універсальної типологізації абсолютно не підходив, а ось польсько-німецький залізничний стандарт, який значився в «Угоді про міжнародне залізничне вантажне сполучення» як «Габарит навантаження на залізницях колії 1435 мм», цілком відповідав стандартам загальноєвропейського габариту. Цей стандарт відповідає радянському габариту 02-Т (02-ВМ), від першої цифри якого він став називатися «нульовим розміром». А позаяк «стефенсоновська» колія (1435 мм) ще в радянській технічної енциклопедії 1931 року називалася «нормальною колією», то «нульовий» габарит іноді іменується «нормальним розміром». Звідси і виходять два тлумачення абревіатури КУНГ.
Історія створення
Кузови, які дійсно можна вважати КУНГами, започаткував проєкт під керівництвом Баженова Павла Дмитровича. Так, з 1953 по 1968 рр за завданнями Міністерства оборони в ЦПКБ розробили ціле сімейство каркасно-дерев'яних кузовів типу «КУНГ»: КУНГ-1 - для ЗІС-150 і ЗІЛ-164, КУНГ-1М - для ЗІС-151 та ЗіЛ-157 , КУНГ-1мм - для ЗіЛ-131, КУНГ-2М - для ГАЗ-63 і ГАЗ-66-02, КУНГ-П2М - для СМЗ-710Б і СМЗ-810, КУНГ-П6М для МАЗ-5207В, КУНГ-П10 - для МАЗ-5224В.
Згідно з проєктом основний тип кузовів фургонів 38 ОПЗ МО був розроблений в 1958-1960 роках. У серію увійшли такі вироби: К66 - для перспективного в той час ГАЗ-66-02, К66У1Д для ЗіЛ-157, К66У1 - для ЗіЛ-131, К66У2 - для ЗіЛ-130, К66У7 - для причепів. Цифри позначають шасі, для якого спочатку проєктувався кузов, але допрацьовані кузови серії К66 в початковий період встановлювалися на всі автомобілі ЗіЛ і двовісні причепи. На відміну від деревометаличних кузовів вони були обладнані штатною системою опалення та вентиляції. Конструкція панелей та збирання із заклепуваними швами забезпечували необхідну міцність і герметичність виробів, значно було знижено їх вагу.
Опис
Звичайний кунг є каркасно-металевим кузовом-фургоном, зібраним зі сталевих куточків та швелерів, які оббиті алюмінієвими листами ззовні і просоченою лаком фанерою зсередини. Простір між оббивками заповнюється армованим пінопластом. В кунгах встановлювалися системи вентиляції, опалення, освітлення та різним обладнанням, відповідно до потреб.
З метою захисту особистого складу від радіоактивного пилу, кунги робилися з герметизацією вікон і дверей, що обумовило другу розшифровку назви. У пізніших модифікаціях з'явились фільтро-вентиляційні пристрої та системи наддуву знезараженого повітря, для контролю тиску в кунзі є панель керування. Втім повної герметичності досягти не вдалося і людям доводилося використовувати засоби індивідуального захисту при потраплянні у заражені зони.
Використання
Використовується на спецтранспорті військового призначення — санітарні та автоперев'язувальні, мобільні санітарно-гігієнічні та дезінфекційні пункти, мобільні центри зв'язку, розміщення радіоелектронних систем, лабораторії, ремонтні майстерні, штабні машини, польові кухні тощо. Також у багатьох військових частинах, автомобілі з кунгами використовувалися для перевезення особистого складу.
Кунги масово встановлювалися на вантажівках СРСР та країн соціалістичного табору, через що отримали широке розповсюдження, а сама абревіатура перетворилася на загальновживану назву будь-яких закритих кузовів.
Також інколи кунгом помилково називають металевий чи склопластиковий дах на кузов пікапу.