ЗІЛ-131

ЗІЛ-131 — радянський вантажний автомобіль, створений у 1966 році. Вироблявся на Московському автозаводі імені Лихачова. Має колісну формулу 6х6, створювався як заміна вантажівки ЗІЛ-157.

ЗІЛ-131
Виробник ЗІЛ
Роки виробництва 1966-2002
Місце виробництва  СРСР, Москва
 Росія, Москва
Попередник(и) ЗІЛ-157
Наступник(и) ЗІЛ-4334
Колісна база 3350+1250 мм
Довжина 7040 мм
Ширина 2500 мм
Висота 2480 мм
Кліренс 330 мм
Передня колія 1820 мм
Задня колія 1820 мм
Вага 6135-6400 кг
Найвища швидкість 80 км/год
Місткість бака 2х175 л
Споріднені ЗІЛ-130
ЗІЛ-133
Подібні Урал-375Д/Урал-4320

Значна частина цих машин виготовлялася для Радянської Армії.

Опис

Двигун

Кузов - дерев'яна платформа з відкидним заднім бортом, в ґратах бічних бортів передбачені відкидні лавки на 16 посадочних місць, є додаткова середня знімна лавка на 8 місць, кузов накривається тентом на встановлювані дуги. На відміну від ЗІЛ-157, на ЗІЛ-131 встановлений V-образний 8-циліндровий двигун потужністю 150 к.с., уніфікований з двигуном автомобіля ЗІЛ-130, гідропідсилювач кермового управління, був застосований електропневматичний привід включення переднього моста. Передній міст можна включити тумблером на панелі приладів, а при включенні важелем понижувальної передачі в роздавальній коробці від встановленого в механізмі вимикача примусово включався пневмопривід включення переднього моста. У КПП на 2-й і 4-й передачі є замки, що запобігають мимовільне вимикання передачі, наприклад при гальмуванні двигуном на спуску. Була застосована безконтактна система запалювання з електронним комутатором, більш потужний автомобільний генератор змінного струму. На випадок виходу з ладу електронного комутатора є аварійний генератор імпульсів, що дозволяє рухатися своїм ходом до 30 годин без істотної втрати динаміки.

Двигун

Двигун ЗІЛ-131 V-подібний, восьмициліндровий, чотиритактний, карбюраторний, з рідинним охолодженням, об'ємом 6,0 л, потужністю 150 к.с., крутним моментом 402 Нм. 49 на 100км

Модифікації

  • ЗІЛ-131 — базова модель, виготовлялась з 1966 по 1986 рр.;
  • ЗІЛ-131А — версія ЗІЛ-131 з неекранованим електроустаткуванням;
  • ЗІЛ-131В сідловий тягач, виготовлявся з 1967 по 1986 рр.;
  • ЗІЛ-131Н — модернізована версія ЗІЛ-131, виготовлялась з 1986 по 2002 рр.;
  • ЗІЛ-131НВ — модернізована версія ЗІЛ-131В, виготовлялась з 1986 по 2002 рр.;
  • ЗІЛ-131С — дослідний сільськогосподарський самоскид, в 1966 році виготовлено всього 2 екземпляри;
  • ЗІЛ-137-137Б — повнопривідний автопоїзд (10x10), що складався з сідлового тягача ЗІЛ-137 та двовісного десятитонного напівпричепа ЗІЛ-137Б з активними осями та гідроприводом.

Оператори

Україна

В квітні 2021 року стало відомо, що вінницьке Державне підприємство «45-й експериментальний механічний завод» буде встановлювати німецькі дизельні двигуни Deutz на автомобілі ЗіЛ-131 української армії[1][2].

Йдеться про машини, що використовуються як шасі для танкоремонтних майстерень ТРМ-80, майстерень техобслуговування МТО-80Д та рухомих ремонтно-зарядних станцій ПРЗС–70Д[2].

Підприємство вже виконує ремоторизацію низки зразків спеціальної техніки на дизельні двигуни Д245.9 білоруського виробництва. Наразі підприємство закуповує двигуни Deutz BF4M2012C в зборі з механічною коробкою перемикання передач Eaton ZY05306 FS H5206B LH ZIL[2].

Німецький двигун легший за білоруський — 391 кг проти 530 кг, та потужніший — 103 кВт проти 100 кВт. Витрата палива також менша у Deutz — 202 г/кВт·г проти 215 г/кВт·г у білоруського Д.245. Орієнтовна витрата пального модернізованого автомобіля становить 25 л/100 км[2].

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.