Каапвааль (кратон)

Кратон Каапвааль — кратон у Південній Африці, разом з кратоном Пілбара Західної Австралії, є найдавнішими ділянками земної кори віком 3.6-2.5 мільярд років. Подібність складаючих порід обох цих кратонів, особливо пізнього архею, дозволяє припустити, що вони колись були частиною надконтиненту Ваальбара[1]..

Кратон Каапвааль на політичній мапі Південної Африки

Опис

Кратон Каапвааль займає площу близько 1200000 км² і межує з кратоном Зімбабве на півночі по поясу Лімпопо. На півдні і заході кратон оточено протерозойською складчістастю і на сході — монокліналлю Лубомбо, що складається з юрських вивержених порід, пов'язаних з руйнацією Гондвани.

Кратон Каапваль створив стійку форму 3,7 — 2,6 млрд років тому через розміщення великих гранітоїдних батолітів, які потовщили і стабілізували континентальну кору на ранніх стадіях пов'язаного дугами магматизму і циклу осадконакопичення. Кратон складається з ранньоархейських (3,0-3,5 млрд років) гранітних зеленокам'яних террейнів і більш давніх тоналітових гнейсів (3,6-3,7 млрд років), з інтрузіями різних гранітних плутонів віком 3,3 — 3,0 млрд років. Подальша еволюція Каапвальского кратонe (3,0-2,7 млрд років), була пов'язана з дуговим континентальним об'єднанням, яке викликало накладення послідовностей басейнів, заповнених потужними послідовностями осаду, як вулканічного, так і осадового походження. Що супроводжувалося епізодичним розширенням і рифтогенезом, коли були сформовані Габорон-Каньє і Вентерсдорп послідовності. Ранньоархейська земна кора добре визначається тільки на східній стороні кратону і включає в себе колаж з піддоменів і блоків земної кори, що характеризується відмітними магматичними камінням і деформаціями.

Пізньоархейський метаморфізм (2,8-2,5 млрд років тому) поєднав південний край протоконтиненту Каапвааль з північним краєм протоконтиненту Зімбабве поясом Лімпопо. Пояс являє собою східно-північно-східну тенденцію зону гранулітової фації тектонітів, що відокремлює гранітоїдно-зеленокам'янні террейни Каапваальского і Зімбабвійського кратонів.

Примітки

Zegers, T.E., de Wit, M.J., Dann, J. and White, S.H. (1998) "Vaalbara, Earth's oldest assembled continent? A combined. structural, geochronological, and palaeomagnetic test", Terra Nova, 10, 250–259.

Література

Beukes, N.J., Dorland, H.C., Gutzmer, J., Evans, D.A.D. and Armstrong, R.A. (2004) «Timing and Provenance of Neoarchean-Paleoproterozoic Unconformity Bounded Sequences on the Kaapval Craton», Geological Society of America Abstracts with Programs, 36 (5), 255
Chavagnac, V., Kramers, J.D. and Naegler, T.F. (1999) «Can we Still Trust Nd Model Ages on Migmatized Proterozoic Rocks?», Early Evolution of the Continental Crust, Journal of Conference Abstracts, 4 (1), A08:4A:13:G2
Glikson, A. and Vickers, J. (2006) «The 3.26–3.24 Ga Barberton asteroid impact cluster: Tests of tectonic and magmatic consequences, Pilbara Craton, Western Australia», Earth and Planetary Science Letters, 241 (1–2), 11–20, DOI:10.1016/j.epsl.2005.10.022
Louzda, K.L. (2003) «The magmatic evolution of the upper ~3450 Ma Hooggenoeg Formation, Barberton greenstone belt, Kaapvaal Craton, South Africa», Utrecht University: unpubl. MSc project abstr.
Nguuri, T.K. et al. (2001) «Crustal structure beneath southern Africa and its implications for the formation and evolution of the Kaapvaal and Zimbabwe cratons», «Geophysical Research Letters», 28, 2501—2504
Poujol, M. and Anhaeusser, C.R. (2001) «The Johannesburg Dome, South Africa: new single zircon U-Pb isotopic evidence for early Archaean granite-greenstone development within the central Kaapvaal Craton», Precambrian Research, 108 (1–2), 139—157, DOI:10.1016/S0301-9268(00)00161-3
Poujol, M., Robb, L.J., Anhaeusser, C.R. and Gericke, B. (2003) «A review of the geochronological constraints on the evolution of the Kaapvaal Craton, South Africa», Precambrian Research, 127 (1–3), 181—213, DOI:10.1016/S0301-9268(03)00187-6
Westraat, J.D, Kisters, A.F.M., Poujo, M. and Stevens, G. (2005) «Transcurrent shearing, granite sheeting and the incremental construction of the tabular 3.1 Ga Mpuluzi batholith, Barberton granite–greenstone terrane, South Africa», Journal of the Geological Society, 162 (2), 373—388, DOI:10.1144/0016-764904-026
Yearron, L.M., Clemens, J.D., Stevens, G. and Anhaeusser, C.R.(2003) «Geochemistry and Petrogenesis of the Granitoids of the Barberton Mountainlan, South Africa», Geophysical Research Abstracts, 5, 02639
Zegers, T.E., de Wit, M.J., Dann, J. and White, S.H. (1998) «Vaalbara, Earth's oldest assembled continent? A combined. structural, geochronological, and palaeomagnetic test», Terra Nova, 10, 250—259

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Zegers, T.E., de Wit, M.J., Dann, J. and White, S.H. (1998) "Vaalbara, Earth's oldest assembled continent? A combined. structural, geochronological, and palaeomagnetic test", Terra Nova, 10, 250–259.