Західна Австралія

Західна Австралія (англ. Western Australia) штат, що займає всю західну третину Австралії. Він межує з Індійським океаном на півночі та заході, Великою Австралійською затокою та Південним океаном на півдні, Північною територією на північному сході та Південною Австралією на південному сході. Західна Австралія є найбільшим штатом в Австралії з загальною земельною площею у 2 529 875 квадратних кілометрів, а також другою за величиною адміністративною одиницею першого рівня у світі, однак значна її частина є малонаселеною. Населення штату становить близько 2.5 мільйони людей (близько 11 % від загального населення країни[1]) і 92 % з населення штату живе в південно-західному куті штату.

Західна Австралія

англ. Western Australia

Герб Західної Австралії Прапор Західної Австралії
Інші штати та території Австралії
Столиця Перт
Країна  Австралія
Межує з: сусідні адмінодиниці
Північна територія
Південна Австралія
Населення
 - повне 2 517 200[1]
 - густота 0.95 особи/км²
Площа
 - повна 2 645 615 км²
 -% води 4.37 %
Висота
 - максимальна 1 249 м
(гора Мегаррі)
 - мінімальна 536 м
Часовий пояс UTC+8
ВВП $252 999 млн
 - на душу населення $102 232
Дата заснування 1829
Вебсайт wa.gov.au
ISO 3166-2 AU-WA
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Західна Австралія

Першим європейцем, що відвідав Західну Австралію був голландський дослідник Дірк Хартог, який відвідав узбережжя Західної Австралії в 1616 році. Британці встановили військовий форпост біля сучасного Олбані в 1826 році, після чого була заснована колонія Свон-Ривер та столиця Перт в 1829 році.

Західна Австралія досягла самоврядування в 1890 році, а потім з іншими британськими колоніями Австралії в 1901 році. Сьогодні в Західній Австралії економіка переважно покладається на гірничодобувну промисловість, сільське господарство та туризм. На штат припадає 46 % експорту Австралії.[2] Західна Австралія є другим за величиною виробником залізної руди в світі.

Географія

Західна Австралія обмежена на сході 129-им меридіаном східної довготи від Грінвіча, який визначає кордон з Південною Австраліэю та Північною територією, і межує з Індійським океаном на заході та півночі. Міжнародна гідрографічна організація (МГО) позначає водойму на південь від континенту як частину Індійського океану, хоча в Австралії вона офіційно оголошена як Південний океан.[3]

Загальна довжина східного кордону штату — 1862 км.[4] Протяжність берегової лінії 20781 км, в тому числі 7892 км острівної берегової лінії.[5] Загальна земельна площа, займана штатом — 2.5 млн. км2.[6]

Геологія

Велика частина Західної Австралії складається з дуже старих кратонів Їлґарн та Пілбара, які злилися з плато Декан Індії, Мадагаскаром та кратонами Карру і Зімбабве Південної Африки в часи архейського еону, сформувавши континент Ур, один з найстаріших суперконтинентів на Землі (3-3.2  мільярда років тому).

Більша частина території штату — низьке плато з середньою висотою близько 400 м, дуже низький рельєф, і відсутнє поверхневе водовідведення.

Історія

Недовго проіснувало перше поселення Кінг Джордж Саунд 1826, штат утворений у Перті 1829 року капітаном Джеймсом Стірлінгом (1791—1865), самоврядування отримане 1890 року, статус штату — 1901 року.

Населення

Європейці почали прибувати на постійне проживання в 1826 році, коли Олбані було взято під контроль Великої Британії, щоб попередити французькі претензії на західну третину континенту. Перт був заснований як колонія Свон-Ривер в 1829 британськими та ірландськими переселенцями. В 1890-х, міжштатні міграції внаслідок видобувного буму в регіоні Голдфілдс призвели до різкого приросту населення.

Західна Австралія не отримала значних потоків мігрантів з Великої Британії, Ірландії чи інших регонів Британської імперії, однак на початку 20 століття були створені проекти, які заохочували фермерів до міграції в західну третину Австралії.

Під керівництвом мігрантів з Британських островів, населення Західної Австралії розвивалося швидшими темпами протягом ХХ століття, ніж це було раніше. Західна Австралія прийняла велику кількість італійців, хорватів та македонців після Другої світової війни. Незважаючи на це, Велика Британія внесла найбільше число мігрантів донині, і Західна Австралія — особливо Перт — має найвищий відсоток населення британського походження ніж будь-який інший штат: 10,6 % в 2006, порівняно з середнім значенням по країні 5,3 %.

З точки зору етнічної приналежності, дані перепису 2001 року показують, що 77,5 % населення Західної Австралії має європейське походження: найчисленнішою групою були англійці, що становить 733 783 осіб (32.7 %), потім австралійці — 624 259 осіб (27.8 %), ірландці — 171 ,667 (7.6 %), італійці — 96 721 (4.3 %), шотландці — 62 781 (2.8 %), німці — 51 672 (2.3 %) і китайці — 48 894 (2.2 %). Налічувалося 58 496 корінних австралійців в Західній Австралії в 2001, які становили 3,1 % населення.

З точки зору місця народження, відповідно до перепису 2006 року[7] 27,1 % населення народилися за кордоном — вище, ніж в середньому по Австралії 22,2 %. 8,9 % західних австралійців народилися в Англії, 2,4 % в Новій Зеландії, 1,2 % в Шотландії, 1,1 % в Південній Африці, і 1,1 % в Італії.

Адміністративний поділ

Округи штату Західна Австралія

Штат поділяється на 9 округів (перераховані з півночі на південь) і місто Перт:

  •    Кімберлі
  •    Пілбара
  •    Гаскойн
  •    Середньо-Західний
  •    Голдфілдс-Есперанс
  •    Вітбелт
  •    Піл
  •    Південно-Західний
  •    Великий Південний

Міста

Перт

Найбільші міста штату: Перт (1,5 млн мешканців), Мандура (78,6 тис.), Банбері (32,5 тис.), Джералдтон (31,5 тис.), Калгурлі (28,2 тис.), Олбані (25,2 тис.), Брум (14,4 тис.) і Порт-Гедленд(14,0 тис.)[8].

Перт — столиця штату, головний діловий, торговий, адміністративний, промисловий та культурний центр штату. Місто було засноване 1829 року на березі річки Свон за 20 км від узбережжя Індійського океану[9]. Перт — друге (після Гонолулу на Гаваях) велике найбільш ізольоване місто у світі, найближче місто з населенням більше 100 тис. осіб (Аделаїда), знаходиться на відстані 2130 км. Забудова центральної частини міста зберегла вікторіанський стиль. Широкі вулиці прикрашають барвисто квітучі дерева. Ділова частина міста із залізобетонних хмарочосів розташована на північному березі річки Свон. Окрасою міста слугує королівський парк з ботанічним садом[9]. У місті діє 2 університети, ряд спеціалізованих коледжів, науково-дослідних інститутів та бібліотек. Промисловість міста представлена підприємствами харчової, транспортної, машинобудівної, деревообробної галузей[9].

Економіка

Основна галузь господарства — екстенсивне вівчарство (15,7 млн голів, 1958). В більш зволожених південно-західних районах — посіви зернових, картоплі, тютюну. Садівництво і виноградарство.

Виробництво: пшениця, свіжі і сушені фрукти, м'ясо і молочні продукти.

Природний газ (на північно-західному шельфі) і нафта (басейн Каннінг), залізо (Пілбара), мідь, нікель, уран, золото, алмази, срібла, вугілля, свинцевих руд, марганцю, піриту, азбесту.

Чорна металургія, судно- та автомобілебудування, деревообробна промисловість.

Промислові центри: Перт, Фрімантл, Калгурлі. 8,2 тис. км залізниць. Основний порт Фрімантл, Банбері, Джеральдтон, Калгурлі-Боулдер, Олбані.

Транспорт

Західно-австралійські міста, містечка, поселення та дорожня мережа

Символи штату

Див. також

Примітки

  1. http://www.abs.gov.au/AUSSTATS/abs@.nsf/mf/3101.0
  2. Curran, Enda (21 лютого 2012). Western Australia Plans Sovereign Wealth Fund. The Wall Street Journal. Процитовано 15 березня 2012.
  3. IHO Limit of Oceans and Seas Архівовано 7 жовтня 2009 у Wayback Machine. and Article
  4. State And Territory Borders. Geoscience Australia. 11 вересня 2007. Архів оригіналу за 28 листопада 2007. Процитовано 25 вересня 2008.
  5. Coastline Lengths. Geoscience Australia. 18 листопада 2010. Архів оригіналу за 22 січня 2011. Процитовано 21 січня 2011.
  6. Area of States and Territories. Geoscience Australia. 31 серпня 2005. Архів оригіналу за 30 липня 2008. Процитовано 25 вересня 2008.
  7. 2006 Census QuickStats: Western Australia, October 2007. Censusdata.abs.gov.au. Процитовано 14 червня 2010.
  8. Estimated Resident Population, WA. ABS. 31 березня 2008. Процитовано 16 вересня 2008.
  9. Аничкин О. Н. и др., 1983.

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.