Кавагебо

Кавагебо (кит. 卡瓦格博, також в різних транслітераціях Кавакарпо, Мойрігкавагарбо, Кха Карпо, Kawa Garbo або Khawa Karpo (Tibetan: ཁ་བ་དཀར་པོ།, читається: Kawagarbo; також пишеться як Kawadgarbo, Khawakarpo, Moirig Kawagarbo, Kawa Karpo or Kha-Kar-Po), серед місцевих жителів і пілігрімів відома під назвою Kawagebo Peak (Chinese: 卡瓦格博), — найвища гора в китайській провінції Юньнань[1] Знаходиться на стику повітів Вейсі-Лісу і Дечен в Дечен-Тибетській автономній префектурі на кордоні з Тибетом, неподалік від кордону з М'янмою (Бірмою).

Кавагебо
кит. 卡瓦格博
Вид на східний бік гори
Вид на східний бік гори
28°26′17″ пн. ш. 98°40′59″ сх. д.
Країна  КНР
Регіон Юньнань
Система Сіно-Тибетські гори
Тип гора і unspoiled summitd
Висота 6740 м
Висота відносна 2232 м
Перше сходження не підкорено
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 6966716
Кавагебо
Кавагебо (Китайська Народна Республіка)

Кавагарбо — одна з найшанованіших святих гір в тибетському світі[2]і часто згадується як Nyainqênkawagarbo, щоб підкреслити її святість.

Географія
Вид на хребет Мейлі Сюешань з іншого боку Меконга з автодороги Годао 214

Кавагебо — найвища точка хребта Мейлі Сюешань (Сніжних гір Мейлі, 梅里 雪山), який відходить від гір Гендуаншань — гірського масиву Гімалаїв, що охоплює Тибет, Юньнань , Сичуань і державу М'янма. Мейлі Сюешань розділяє річки Салуїн (Нуцзянь) і Меконг (Ланьцанцзян).

Хребет Мейлі Сюешань має більше 20 гірських вершин, постійно покритих снігом, шість з яких вище 6000 м. Найбільш висока частина хребта — на півночі. Кавагебо розташована в центральній частині хребта. Хребет розрізаний долинами і має контрастний рельєф. Хребет зазнає впливу мусонів, які призводять до нестабільності снігів.[3]

У тибетському буддизмі Кха Карпо шанується як одна із найсвятіших гір. Ця гора відображає дух-захисника, який тут перебував до появи буддизму.[4] В рік близько 20000 паломників здійснюють ритуальний обхід (кору) гори Кавагебо[5].

Історія сходжень

У 1987 р. першу невдалу спробу зійти на Кавагебо зробила група з японського альпіністського товариства Дзеєцу. У 1990-91 р. група з Академічного товариства альпіністів університету Кіото спільно з китайськими альпіністами зробила спробу піднятися на гору. Нічна лавина призвела до загибелі 17 осіб. У 1996 р. Кіотський клуб знову невдало спробував штурмувати вершину.[3]

Також безуспішно гору намагалися штурмувати американські експедиції на чолі з Ніколасом Клінчем в 1988, 1989, 1992, 1993 роках. До 2010 р. жоден із піків хребта не було взято.[3]

Примітки
  1. [http://www.peaklist.org/WWlists/ultras/china1.html%7Ctitle=Tibetan%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D ultra-prominent peaks|publisher=[http://www.peaklist.org peaklist.org] 2009-03-27
  2. Keith Dowman.The Sacred Life of Tibet. — San Francisco, California, USA. — 1997
  3. Tamotsu Nakamura. East of the Himalaya. — American Alpine Journal. — 2003. — Р. 142–145. Online version: East of the Himalaya (PDF) Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.
  4. The Mountain Home of a Warrior God Bill McQuay. — National Public Radio. −2006-01-23
  5. [https://web.archive.org/web/20050427142827/http://www.iht.com/articles/2005/04/27/travel/tryun.php Walking the Sacred Steps of Kawagebo //Connie Rogers. — International Herald Tribune. — 2005-04-28

Див. також
  • Три паралельних річки
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.