Кавасе Наомі

Наомі Кавасе народилася 30 травня 1969 року в місті Нара, Японія. Її батьки розлучилися, коли Наомі була дитиною; виховувалася бабусею. Після закінчення у 1989 році Школи фотографії (Ōsaka Shashin Senmon Gakkō, нині — Коледж образотворчих мистецтв міста Осака) протягом чотирьох років працювала там же викладачем[2].

Наомі Кавасе, дебютувавши в кіно у 1992 році, знімає як документальне, так і ігрове кіно, вносячи найсильніші автобіографічні елементи, включаючи прямі зйомки смерті бабусі, що виховала її, власних пологів та ін. При цьому її фільми абсолютно позбавлені пафосу в європейському значенні слова: це завжди мінімалістське, гранично тихе кіно. Свої фільми режисерка знімає за невеликі гроші, воліючи залучати непрофесійних акторів[3].

У 1997 році Наомі Кавасе зняла свій дебютний повнометражний художній фільм «Судзаку» за який отримала перше фестивальне визнання, здобувши «Золоту камеру» на 50-му Каннському міжнародному кінофестивалі. Кавасі стала першим японським режисером, що отримав цю нагороду, і наймолодшою її власницею[3][4].

У 2007 році стрічка Наомі Кавасе «Ліс скорботи» завоювала Гран-прі на 60-му кінофестивалі в Каннах[5].

У 2013 році Наомі Кавасе входила до складу міжнародного журі конкурсної програми 66-го Каннського кінофестивалю під головуванням Стівена Спілберга[6].

У 2015 році фільм Кавасе «Ан» відкривав програму «Особливий погляд» 68-го Каннського кінофестивалю[7].

У 2016 році Наомі Кавасе була головою журі програми «Сінефондасьйон» та конкурсу короткометражних фільмів 69-го Каннського міжнародного кінофестивалю[8][9].

У 2017 році фільм Кавасе «Сяйво» було відібрано для участі в основній конкурсній програмі 70-го Каннського міжнародного кінофестивалю (2017) у змаганні за Золоту пальмову гілку[10][11].

У 2015 році Наомі Кавасе була нагороджена французьким Орденом Мистецтв та літератури (кавалер)[12].

• Офіційний сайт
• Кавасе Наомі на сайті IMDb (англ.)