Кадріорг

Кадріорг (Екатеріненталь) бароковий палацово-парковий ансамбль в Таллінні.

Кадріорг
ест. Kadriorg

Кадріорг
Кадріорг (Естонія)
Країна  Естонія
Територіальна одиниця Таллінн
Місцезнаходження Kadriorg Parkd
Kadriorgd
59°26′18″ пн. ш. 24°47′27″ сх. д.
Стиль бароко
Архітектор Ніколо Мікетті
Час заснування 1725
Сучасний стан Архітектурна пам'ятка[1] і Історична пам'ятка[1]
Розташування August Weizenbergi tänavd
Власник Петро I Олексійович
 Кадріорг у Вікісховищі
архітектори Гаетано Кьявері та Михайло Земцов. Палац Катериненталь (Кадріорг)

Свою назву Екатеріненталь (Катерінталь нім. мовою — «долина Катерини») отримав на честь дружини Петра I Катерини I. Жителі Естонії називають це місце Кадріорг (спрощений естонський переклад — «Екатеріненталь»: (ест. Kadriorg - долина Кадрі)).

Історія

У ході Північної війни (1700–1721 рр.) Естонія була приєднана до Росії. Ревель капітулював восени 1710 р., а вже в грудні 1711 р. Петро I разом з Катериною вперше відвідав місто. Царю сподобалися околиці Ласнамягі. Звідси, з обриву, відкривався вид на місто та на гавань, що будувалася. У 1714 р. Петро викупив у вдови Дрентельна частину їхнього річного маєтку за 3500 талерів у державну власність. Будинок цього маєтку зберігся і був приведений в порядок та пристосований під резиденцію царя. Цей будинок відомий тепер як будиночок Петра. Скромний будинок був зручним для ночівель і огляду мальовничих околиць, але скромністю розмірів та оформлення аж ніяк не відповідав своєму призначенню.

Кадріоргський палац

Закладка нового палацово-паркового ансамблю була розпочата 25 липня 1718 р. за наказом Петра I. Проект склав італієць Нікколо Микетті. Будівельними роботами керував його помічник Гаетано Кьявері. У 1720 році за наполяганням Микетті до Ревеля направили Михайла Григоровича Зємцова, який очолював будівництво ансамблю протягом чотирьох років за проектами і вказівкам Микетті. Починаючи з весни 1721 р., усе будівництво веде один Зємцов, який його і довів до кінця.

Вже в 1719 р., восени, бічні павільйони були покриті черепицею, а до весни 1721 р. було закінчено внутрішнє оздоблення. Незабаром після цього тут деякий час жили Петро I і Катерина. Стіни головного будинку почали зводити в 1720 р., і вже на наступний рік він був підведений під дах. Капітелі фасаду з тесаного каменю, консолі та інші деталі прикрас виготовив ризький скульптор Генріх фон Берген. У липні 1724 р., під час останнього візиту Петра I в Ревель, більша частина внутрішніх приміщень головного будинку була ще в лісах, основні роботи закінчилися в основному до 1727 р.

У 1930-х роках палац був резиденцією глави держави (з 1938 року — президента) Естонії, зараз резиденція знаходиться в будинку поряд з палацом. У 1946–1991 роках палац був головною будівлею Естонського художнього музею. Зараз у ньому знаходиться його філія.

Парк Кадріорг

Спочатку мав площу близько 100 га. Парк планують відновити в стилі XVIII століття, що включає стрижені дерева. У цьому стилі поки відновлений палацовий сад.

У парку знаходиться будинок-музей Петра I, на межі — сучасна будівля Естонського музею мистецтва (Музей Куму).

Ставки в парку були викопані відразу ж при закладці як для пожвавлення ландшафту, так і для осушення ґрунту. Найстаршими з них були ставок у дворі Маринінського притулку, ставок на північ від теперішньої дороги Кадрі, верхній ставок між палацом і будиночком Петра і нижній, або Лебединий ставок в західній частині парку. Верхній став, як і колишні фонтани і каскади, отримував воду в основному з озера Юлемісте. Посеред ставу був обкладений плитняком острівець. Нижній став отримував воду з ключів, що били у підніжжя Ласнамягі. Ключову воду по підземному водостоку відводили у ставок. Згодом на острівці Нижнього ставу були посаджені дерева і споруджено павільйон. Неподалік від господарських будівель палацу, біля алеї Ронг був викопаний ще один ставок.

Район Кадріорг

У XIX столітті в районі Екатеріненталя містилося передмістя Ревеля, в народі зване Слободою. Його населяла переважно біднота і він не був популярним місцем відпочинку, попри наявність палацово-паркового ансамблю. Згодом, у міру забудови району житловими будинками та місцями надання послуг, престиж Екатеріненталя починає зростати. Вже в 1832 р. тут відпочивають три дочки царя Миколи I.

У 1880 р. в Екатеріненталі проходило третє Загальне Свято пісні, а у 1934 р. — перші Естонські Ігри, з яких почалася традиція свята танцю.

Галерея

Посилання

Примітки

  1. Національний реєстр пам'яток культури Естонії
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.