Кадун Микола Васильович

Микола Васильович Кадун (1919, Батурин 1944, Тирасполь) Герой Радянського Союзу (1944), учасник Другої світової війни, майор Червоної Армії.

Микола Васильович Кадун
200 рх
Народження 15 травня 1919(1919-05-15)
Батурин
Смерть 27 липня 1944(1944-07-27) (25 років)
Молдавія, Тирасполь
Країна СРСР
Приналежність Червона Армія
Рід військ артилерія
Роки служби 1936 - 1944
Звання майор
Війни / битви Друга Світова війна
Нагороди
 Кадун Микола Васильович у Вікісховищі

Біографія

Пам'ятник М. В. Кадуну в Батурині. Скульптор Олександр Ситник.

Микола Кадун народився 5 травня 1919 р. в селі Батурині (нині — місто в Бахмацькому районі Чернігівської області). Закінчив вісім класів місцевої школи. В 1936 році призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. В 1938 закінчив Ленінградське військове артилерійське училище. Із липня 1941 — на фронтах Другої Світової війни. Брав участь в боях на Південно-Західному і 3-му Українському фронтах. До грудня 1943 гвардії капітан Микола Кадун командував дивізіоном 103-го гвардійського гарматного артилерійського полку 6-ї армії 3-го Українського фронту.

10 15 грудня 1943 року дивізіон М. Кадуна брав участь в боях на плацдармі на західному березі Дніпра, на північний захід від Запоріжжя. В ході боїв відбив велику кількість німецьких контратак, знищивши кілька артилерійських батарей, більше 10 танків, 5 бронемашин, значну кількість солдатів і офіцерів противника. Коли німецькі війська прорвалися до його командного пункту, Кадун викликав по радіо вогонь на себе. Незважаючи на отримане поранення, він продовжував керувати діями свого дивізіону.[1]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 червня 1944 за «зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії капітан Микола Кадун був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. А ось Орден Леніна і медаль «Золота Зірка» він отримати не встиг, оскільки в одному з боїв на території Молдавської РСР отримав тяжке поранення й помер 27 липня 1944 року[2]. Похований в Тирасполі.

Був також нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го і 2-го ступенів, орденом Червоної Зірки .

У 1975 р. в Батурині на території середньої школи встановлений бюст Героя Радянського Союзу роботи скульптора Олександра Ситника. В 1990 р. - бюст на території Бахмацької автошколи (м. Бахмач). Бахмацька автошкола та одна із вулиць Батурина носять ім’я М.В. Кадуна.

Література

Церковный М. Ф., Шиганов А. Д., Юрьев Б. Ф. Героев подвиги бессмертны.- Киев, 1982.

Посилання

  1. Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в двух томах. — М.: Воениздат, 1987-1988. — Т. 1 /Абаев — Любичев/ Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — 911 с.
  2. Інформація з медичного документа. Сайт Меморіал
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.