Кадь

Кадь, оков — міра сипких тіл, в основному зерна, на Русі, застосовувалася в XVI—XVII століттях, і частково пізніше. Словом «кадь» у Стародавній Русі називали діжку, кадіб.

Назва походить від каді — спеціально пристосованої великої діжки для вимірювань. Діжка була обтягнута зверху металевим обручем, «щоб не можна було урізати» (тобто, обрізати верх неокованої каді і відпускати за ту ж плату менше зерна).

Розмір і співвідношення
  • 1 кадь (оков) = 2 половникам (половинкам) = 4 чвертям = 8 осьминам = 839,69 л (= 14 московським пудам жита = 229,32 кг)
  • Каддю називалася торгівельна міра в 4 чверті.

У різних областях розмір каді міг бути різним:

  • Тульська — осмина, 4 четверики;
  • Пермська — те ж, на вагу, 4 пуди;
  • Калузька, костромська — 3 четверики;
  • Владимирська — полосминника, 2 четверики.

На практиці кадь була занадто велика, і зерно зазвичай купували чвертями.

Див. також

Джерела та література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.