Стародавні одиниці вимірювання
Античність
Міри довжини
Назва-переклад | Стародавня Греція Стародавній Рим | Лінійне значення в системі SI (часто приблизне) | Інші варіанти лінійних значень |
---|---|---|---|
«палець» |
|
||
«1/12 цілого»[2] |
|
| |
«долоня» |
|
|
|
«ступня» |
|
| |
«лікоть» |
|
|
|
|
|
||
«подвійний крок» |
|
||
|
| ||
|
|
||
|
| ||
|
|
| |
|
|
||
«день шляху» |
|
|
|
|
|
Міри площі
Греція (Афіни) | Римська імперія | На чому ґрунтувалась міра | Приблизне значення |
---|---|---|---|
iugerum | югер | 2523,3 м² | |
дав.-гр. πλεθρον | 10 000 квадратних футів | 876 м² | |
arura | арура (50 квадратних футів) | 43,8 м² |
Міри об'єму
- Котила — антична одиниця вимірювання об'єму, рівна 0,275 літра.
- Арбата — антична одиниця вимірювання об'єму, рівна 55,08 л.
- Метрет — антична одиниця вимірювання місткості, рівна 38,88 л.
- Хенік — антична одиниця вимірювання місткості, рівна 1,08 л.
- Хус — антична одиниця вимірювання місткості, рівна 3,24 л.
Міри об'єму рідких тіл
Греція (Афіни) | Римська імперія | На чому ґрунтувалася міра | Приблизне значення |
---|---|---|---|
metretes | метрет, мірка | 39,46 л | |
amphora | амфора (посудина) | 26,26 л | |
urna | урна (глечик для води) | 13,1 л | |
congius | конгій (глечик) | 3,28 л |
Міри об'єму рідких і сипучих тіл
Греція (Афіни) | Римська імперія | На чому ґрунтувалась міра | Приблизне значення |
---|---|---|---|
sextarius | секстарій — 1/6 конгія | 0,55 л | |
kotyle | hemina | котила, горщик — 1/2 секстарія | 0,27 л |
triens | 1/3 секстарія | 0,18 л | |
quartarius | квартарій — 1/4 секстарія | 0,14 л | |
sextans | 1/6 секстарія | 0,09 л | |
cyathus | кіаф, черпак | 0,045 л |
Греція, архаїчний період
Афіни | На чому ґрунтувалась міра | Приблизне значення |
---|---|---|
talanton | талант | 36 000 г |
mina | міна | 600 г |
drachme | драхма | 6 г |
obolos | обол | 1 г |
Греція і Рим, класичний період
Греція (Афіни) | Римська імперія | На чому ґрунтувалась міра | Приблизне значення |
---|---|---|---|
talanton | talentum | талант | 26 196 г |
mina | mina | міна | 436,6 г |
libra | фунт (лібра) | 327,5 г | |
uncia | унція (1/12 фунта) | 27,3 г | |
stater | статер | 8,73 г | |
denarius | денарій | 4,55 г | |
drachme | драхма | 4,36 | |
scripulum | скрупул | 1,14 г | |
obolos | обол | 0,73 | |
as | ас (1/10 денарія) | 0,455 г | |
chalkus | халк (кусок міді) | 0,09 г | |
siliqua | сіліква (зерно ріжкового дерева) | 0,189 г | |
granum | гран (зернятко) | 0,057 г |
Стародавній Єгипет
Міри довжини
- 1 Парасанг рівний 1/9 шема = 6,98 км
- 1 шем = 62,82 км
Єгипетська система (з 5 по 1 вв. до н. е. включно):
- Атур звичайний = 3 милям = 5,235 км.
- Атур царський = 1 1/2 парасангам = 10,47 км.
- Парасанг = 1/9 шема = 6,98 км.
- Шем = 1 1/5 атура звичайного = 62,82 км.
- Миля = 10 стадіям = 1,745 км.
- Стадій = 3 1/3 хета = 174,5 м (використовується також стадій = 209,4 м).
- Хет (сенус) = 25 оргіям = 52,35 м.
- Оргія = 1 1/3 ксилона = 52,35 м.
- Ксилон = 3 ліктям царським = 1,57 м.
- Лікоть царський = 1 1/6 ліктя малого = 1 1/5 пігона = 52,35 см.
- Лікоть малий = 44,83 см.
- Пігон = 1 1/4 зерца = 43,625 см.
- Зерец (фут) = 1 1/3 спітама = 2 дихасам = 34,9 см.
- Спітам = 1 1/2 дихаса = 26,175 см.
- Дихас = 2 шеспам = 17,45 см.
- Шесп = 4 тебам = 8,725 см.
- Теб (палець) = 2,18 см.
- Канна = 5 шагам = 11 2/3 зерецам = 4,07 м.
- Шаг = 2 1/3 зерецам = 81,44 см.
Стародавній Ізраїль
Міри об'єму
- 1 лог = 1/4 кава = 0,54 л
- 1 бат = 72 лога = 38,9 л
- 1 кав = 4 лога = 1/6 сеа = 2,16 л
- 1 сеа = 6 кав = 12,6 л
- 1 кор = 180 кав = 389 л
- 1 ейфа = 24 883 см³
- 1 омер = 1/10 ейфи
Міри довжини
- 1 ецба (палець) = 2 см
- 1 тефах (долоня) = 4 ецба = 1/6 ліктя = 8 см
- 1 ама (лікоть) = 6 тефах = 48 см
- 1 зерет = 1/2 ама = 24 см
Вавилон
Міри об'єму
- 1 гур = 252,6 л
Міри площі
- 1 іку = 3528 м²
Перські
Міри довжини
- 1 Фарсах рівний 5549 метрам.
Див. також
- Руська система мір
- Англійська система мір
- Японські міри
- Китайські міри
- Одиниця вимірювання
- Історична метрологія
- Список давньоримських одиниць
- Система рахунку та мір інків
- Міжнародна система одиниць (SI)
Примітки
- Чудинов А. Н. «Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка». — издание 2-ое. — СПб. : Изд-во В. И. Губинского, 1894. — 992 с.
- Фридрих Любкер. «Иллюстрированный словарь античности». — М. : «Эксмо», 2005. — С. 403. — (Русский Webster) — 5000 прим. — ISBN 5-699-14296-7.
Література
- Словарь античности. М.: СП «Внешсигма». 1992. ISBN 5-86290-008-X. Проігноровано невідомий параметр
|оригінал=
(довідка)
Посилання
- Медимн // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — М — Я. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.