Казарка мала

Казарка мала[1] (Branta hutchinsii) — вид казарок, що поширені на крайній півночі Північної Америки.

?
Казарка мала

Алеутська казарка
Branta hutchinsii leucopareia
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Гусеподібні (Gruiformes)
Родина: Качкові (Anatidae)
Рід: Казарка (Branta)
Вид: Казарка мала
Біноміальна назва
Branta hutchinsii
(Richardson, 1832)

Ареал поширення виду      Гніздування     Шляхи міграції     Зимування     Випадкова поява
Підвиди
  • B. h. hutchinsii
    Richardson's Cackling Goose (Richardson, 1832)
  • B. h. asiatica
    Bering Cackling Goose (Aldrich, 1946) (disputed; extinct)
  • B. h. leucopareia
    Aleutian Cackling Goose (J. F. von Brandt, 1836)
  • B. h. taverneri
    Taverner's Cackling Goose (Delacour, 1951)
  • B. h. minima
    Small Cackling Goose (Ridgway, 1885)
Посилання
Вікісховище: Branta hutchinsii
EOL: 45510538
ITIS: 714068
МСОП: 22733619
NCBI: 371860
Fossilworks: 368427

Опис

Це дрібні гуси, як правило, селяться поряд з гніздами пернатих хижаків в тундрі, для них це практично єдиний спосіб успішно вивести потомство на материку. На відміну від великих гусей, птахи, що летять, рідко дотримуються ладу, збиваючись у безладну зграю. Довгий час мала канадська казарка вважалася групою дрібних підвидів широко поширеної в Північній Америці канадської казарки (B. canadensis), але за результатами молекулярних досліджень нині виділена в самостійний вид. Дрібний гусак, північно-західні підвиди (minima, leucopareia) — розмірами не більше крижня, мають коротку шию і маленький дзьоб. Довжина 55-80 см, маса 2-4 кг, розмах крил 122—140 см. Забарвлення буре від дуже світлого до темного, іноді з охристим або сіруватим відтінком, низ дещо світліший за верх, шия і голова чорні з відливом, білі плями на щоках з'єднуються на підборідді. У алеутської форми leucopareia бурий і чорний кольори в нижній частині шиї розділяє білий нашийник.

Поширення і охорона

Гніздиться ця казарка в тундровій і частково тайговій зонах, зимує на півдні США і півночі Мексики. Природний ареал малої алеутської казарки (B.h.leucopareia) колись охоплював Командорські острови, зараз зроблені заходи до відновлення популяції, що гніздиться на Командорах, птахи вирощуються в розпліднику на Камчатці. Цей підвид включений в Червону книгу Росії. У ряді місць мала канадська казарка охороняється законом, полювання на неї заборонене. Багато вузькоареальних популяцій дійсно потребують охорони.

Джерела

Примітки
  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.