Казимир Альхимович

Казимир Альхимович (пол. Kazimierz Alchimowicz, біл. Казімір Альхімовіч; 20 грудня 1840(18401220), Дубрава, Лідського повіту, тепер Щучинський район — 31 грудня 1916, Варшава) — польський художник родом з Литви.

Казимир Альхимович
пол. Kazimierz Alchimowicz

Народження 20 грудня 1840(1840-12-20)[1][2][…]
Dubrava, Q4179209?, Щучинський район, Барановицька область, Білоруська РСР
Смерть 31 грудня 1916(1916-12-31)[1][3][4] (76 років)
  Варшава, Російська імперія
Поховання Повонзківський цвинтар
Країна Польща
 Російська імперія
Навчання Мюнхенська академія мистецтв
Діяльність художник
Напрямок живопис
Вчитель Русецький Канут
Брати, сестри  • Hiacynt Alchimowiczd
 Казимир Альхимович у Вікісховищі

Біографія

Народився в шляхетській сім'ї. Казимир Альхимович — старший брат Гіацинта Альхимовича.

Закінчив Вільнюську гімназію, де отримав також і початкову художню освіту. На художнє становлення Казимира Альхимовича великий вплив зробила творчість відомого вільнюського художника Канута Русецького. Разом з братом брав участь у повстанні 1863—1864 років за що був засланий на Урал[5]. Повернувся в 1869 році після амністії,[5] навчався в художній школі В. Герсана у Варшаві, у 1873—1875 роках продовжив навчання живопису в Академії мистецтв у Мюнхені[5]. В 1876—1877 роках мешкав у Франції, виставляє свої картини у паризьких салонах. З 1877 року живе переважно у Варшаві. Для творчості Казимира Альхимовича характерна переважно історична та міфологічна тематика.

Творчість
«Оборона Ольштина»
«Поховання Гедиміна» (1888)

Творчість Казимира Альхимовича пов'язана з мистецьким житям Польщі та Білорусі. Казимир Альхимович вважається одним з останніх художників романтизму. Він малював картини історичної та міфологічної тематики, пейзажі Литви та Татрів, релігійні картини, жанрові сценки. З 1880 року брав участь в європейських та всесвітніх виставках. Виставлявся у Варшаві, Мюнхені, Одесі, Кракові, Відні.

Створив картини на теми білоруської, польської та литовської історії: «Поховання Гедиміна», «Після битви», «Лідейка з дочкою на руїнах церкви Перуна», «Оборона Ольштина» (1883), «Смерть Глинського у В'язниці» (близько 1884). Його полотно «Поховання Гедиміна» (1888) двічі отримувало нагороди. В творах створених під впливом сибірського заслання звучить протест проти царського самодержавства: «Смерть у вигнані», «Поховання на Уралі» (близько 1890), «На етапі» (1884) та інші. У картинах на побутові теми зображена праця хлопців, їх важка доля: «Жнива» (1869), «Найм робітників» (1893), «Хата парубка», «У поті чола» та інші.[5]

Крім живопису Казимир Альхимович захоплювався розписом порцеляни та фаянсу, а також роботою з деревиною. Велика кількість робот Казимира Альхимовича зберігається у Народному музеї в Варшаві. Казимир Альхимович відомий і як ілюстратор творів Ю. Славацького та Адама Міцкевича.

Примітки
  1. Catalog of the German National Library
  2. Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — doi:10.1515/AKL
  3. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  4. https://www.limis.lt/personaliju-zodynas/-/personFastSearch/view/832710
  5. Альхимович Казимир // {{{Заголовок}}}. — Мн. : «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т. 5. — С. 19.

Література
  • Бібікава А. Зорка Казіміра Альхімовіча: (аб творчасці беларускага мастака) / Ала Бібікава // Милицейский вестник: еженедельная газета УВД Гродненского облисполкома. — 2006. — 26 окт. (№ 43). — С. 12.
  • Загідуліна М. Духоўны свет Казіміра Альхімовіча / М. Загідуліна // Мастацтва. — 1998. — № 4. — C. 28-32.
  • Календарыюм // «Czasopis» № 12/2005.
  • Савук А. Жывапісец паганскай Літвы: (Казіміру Альхімовічу — 160 год з дня нараджэння) // Лідскі Летапісец № 12.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.