Барановицька область

Бара́новицька область — адміністративна одиниця на території Білоруської РСР, яка існувала з 4 грудня 1939 до 8 січня 1954 року, коли була ліквідована в ході процесу збільшення областей. Розташовувалась у центрі та південному заході республіки.

Барановицька область

Баранавіцкая вобласць

Адм. центр Барановичі
Країна Білоруська РСР
Регіон Білоруська РСР
Офіційна мова Російська, білоруська
Населення
 - повне
Площа
 - повна
Дата заснування 1939—1954
Дата ліквідації 8 січня 1954
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Барановицька область

Адміністративний центр — місто Барановичі.

Утворена указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 грудня 1939 року на території колишнього Новогрудського воєводства Речі Посполитої після приєднання Західної Білорусі до БРСР.

8 січня 1954 року указом Президії Верховної Ради СРСР область ліквідована, а адміністративні райони увійшли до складу Брестської, Гродненської, Мінської та Молодечненської областей. Місто Барановичі увійшло до складу Брестської області.

Адміністративний поділ

Первинно область поділялась на 8 повітів: Барановицький, Воложинський, Лідський, Несвізький, Новогрудський, Слонімський, Столбцовський і Щучинський. 1940 року повіти були ліквідовані, а область розділили на райони: Битенський, Валєвський, Василішківський, Воложинський, Вороновський, Городищенський, Дятловський, Желудоцький, Зельвенський, Івенецький, Ів'євський, Клецький, Козловщинський, Лідський, Любченський, Ляховицький, Мирський, Мостовський, Несвізький, Новогрудський, Новомиський, Радунський, Слонімський, Столбцовський, Щучинський та Юратишковський. Наприкінці цього ж року Валєвський район був перейменований на Кореліцький.

1944 року до Гродненської області були передані Василишківський, Вороновський, Желудоцький, Зельвенський, Ів'євський, Лідський, Любченський, Мирський, Мостовський, Радунський та Щучинський райони, а Воложинський, Ів'євський та Юратишковський райони увійшли до складу Молодечненської області.

Література

Атлас гісторыі Беларусі ад старажитнасці да нашых дзён. — Мінськ : Видовництво "Белорусская Энциклопедия" імені Петруся Бровки, 2006. — С. 110. — ISBN 985-11-0376-4.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.