Казімеж Ґамський
Казімеж Єжи Ґамський (пол. Kazimierz Jerzy Gamski, нар. 4 січня 1917, Самара, Російська імперія — пом. 16 вересня 1988, Льєж, Бельгія) — польський і бельгійський учений-матеріаліознавець, до німецько-радянської війни — футболіст, нападник. Доктор honoris causa Краківської політехніки (1985). Єдиний футболіст в історії Польщі, який удостоєний звання доктора honoris causa.
Казімеж Ґамський | ||||||||||
Особисті дані | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Казімеж Єжи Ґамський | |||||||||
Народження | 4 січня 1917 | |||||||||
Львів, Російська імперія | ||||||||||
Смерть | 16 вересня 1988 (71 рік) | |||||||||
Льєж, Бельгія | ||||||||||
Зріст | 180 см | |||||||||
Вага | 60 кг | |||||||||
Позиція | нападник | |||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||
| ||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Життєпис
Вихованець футбольного клубу «Поґонь» (Львів), але в чемпіонаті Польщі зіграв тільки один матч — 18 квітня 1937 року на виїзді проти «Варти» (Познань). Як писав тижневик «Раз Два Три»: «…він став жертвою брутальности гравців КС „Варта“… Ґамський, якого вдарили ззаду, отримав травму, що унеможливила його участь у футбольних змаганнях»[1]. Під час радянської окупації виступав за львівське «Динамо» (1939—1941).
До війни навчався у Львівські політехніці, але отримав вищу освіту вже після війни — у Краківській політехніці.
Навесні 1945 року опинився у Вроцлаві, був серед засновників спортивного клубу «Сленза» (Вроцлав). Навчання продовжив у Гірничо-металургійній академії у Кракові, де в грудні 1946 року отримав диплом інженера наземного будівництва. Влаштувався працювати в Інститут будівельної техніки (Варшава), звідки втік на Захід (з 1939 року одружений зі швейцаркою).
1951 року отримав звання доктора в Льєзькому університеті (Бельгія), 1965 року — звання професора там же. Спеціаліст у сфері композитних матеріалів. 18 червня 1981 року тодішній ректор Краківської політехніки Роман Цесельський висунув Ґамського на отримання звання доктор honoris causa Краківської політехніки. Отримав це звання 18 червня 1985 року[2].
Примітки
- Gowarzewski, s. 53
- Doktorzy honoris causa PK (пол.)
Джерела
- A. Gowarzewski, Lwów i Wilno w ekstraklasie: dzieje polskiego futbolu kresowego, Katowice, GiA, 1997, 192 s. ISBN 83-905424-1-2 (Encyklopedia Piłkarska Fuji. Kolekcja Klubów; t.4)