Казіс Прейкшас

У 1921—1924 та в 1927 роках  — член районного комітету ЛКП Шауляй. У 1924—1926 роках — ув'язнений. З 1927 року оселився в СРСР. У 1931 році закінчив Міжнародну школу Леніна в Москві. У серпні 1931 року повернувся до Литви, був членом секретаріату ЦК Литовської КП.

У грудні 1931 року заарештований (під ім’ям Пранас Янкус) і в лютому 1933 року засуджений до 18 років у в'язнення. Під час обміну політв'язнями у жовтні 1933 року випущений до СРСР. У Мінську працював у редакції газети «Червоний Артояс». У 1935—1937 навчався в аспірантурі Комуністичного університету західних національних меншин, а згодом у Міжнародній Ленінській школі. Після закінчення аспірантури він поїхав до Іспанії. У 1937—1939 брав участь у громадянській війні в Іспанії. У 1939 році інтернований до Франції. У 1939—1940 роках у Москві працював редактором литовської редакції видавців іноземної літератури.

У липні 1940 року повернувся до Литви. З 15 серпня 1940 по 25 листопада 1948 рр. — секретар ЛКП(б) з пропаганди та агітація. У 1941 та 1945—1954 роках головний редактор журналу «Комуніст». У 1942 році представник ЦК ЛКП ​​у 16 ​​литовській дивізії. У 1948—1960 роках заступник голови МС ЛРСР. У 1950 році за його ініціативою скульптури святих були скинуті та підірвані з Вільнюському соборі. 5 грудня 1960—61 рр. — Міністр закордонних справ Литовської РСР.

У 1940—1961 роках — Член ЦК ЛКП. 1940—1954 — Член бюро ЦК ЛКП. 1941—1954 СРСР, 1947—1961. Член АН ЛРСР.

Похований на кладовищі Антакальніс.

• Біографія в Справочнике по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991
• Kazys Preikšas: nuo pogrindžio idealisto iki stalininio inkvizitoriaus (лит.)