Калашник Володимир Семенович

Калашник Володимир Семенович (3 липня 1936, с. Верхня Мануйлівка Козельщинського району Полтавської області 6 січня 2022, Харків) — український мовознавець, поет, доктор філологічних наук з 1992, професор з 1994, академік АН ВШ України, з 2006 — дійсний член УВАН (США).

Калашник Володимир Семенович
Народився 3 липня 1936(1936-07-03) (85 років)
Козельщинський район, Харківська область, Українська СРР, СРСР
Помер 6 січня 2022
Харків, Харківська область, Україна
Діяльність мовознавець
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна

Біографія

Закінчив 1958 Харківський університет.

Учителював. З 1967 — працював на кафедрі української мови Харківського університету (з 1986 — завідувач).

У 1974—1976 рр. викладав українську мову на відділенні славістики Університету Бордо-ІІІ (Франція).

Під керівництвом Володимира Калашника науковці кафедри видали низку словників і довідників, зокрема колективний «Тлумачний словник української мови» (2002, 2005).

Калашник також є автором поетичних збірок «Осінній дивоцвіт» (2000), «Бентежне надвечір'я» (2004), «Біла зоря» (2006).

Професор Каразінського університету Володимир Калашник 6 січня 2022 року пішов із життя.[1]

Наукова діяльність

Праці — з української фразеології та лінгвостилістики («Фразеологія сучасної української мови», 1977, у співавт.; «Фразотворення в українській поетичній мові радянського періоду», 1985; «Особливості слововживання в поетичній мові», 1985); посібники з української мови («Самоучитель украинского языка», 1989, 1990, 1993, у співавт.; «Русско-украинский разговорник», 1992, у співавт.).

Співукладач «Словника фразеологічних антонімів української мови» (2004).

Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України. Відмінник освіти України.

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.