Калитвинцев Юрій Миколайович
Ю́рій Микола́йович Кали́твинцев (рос. Юрий Николаевич Калитвинцев, нар.. 5 травня 1968, Волгоград) — російський і український футболіст (півзахисник) і футбольний тренер. Майстер спорту України міжнародного класу (1999)[1].
 | |||
 Юрій Калитвинцев | |||
| Особисті дані | |||
|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Юрій Миколайович Калитвинцев | ||
| Народження | 5 травня 1968 (53 роки) | ||
| Волгоград, Російська РФСР, СРСР | |||
| Зріст | 175 см | ||
| Вага | 73 кг | ||
| Громадянство |  Україна Росія | ||
| Позиція | півзахисник | ||
| Професіональні клуби* | |||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) | |
| 1985—1986 1986—1988 1988—1991 1992—1993 1993—1994 1994 1994—1999 1998—1999 2000 |  «Ротор» (Волгоград) СКА (Ростов-на-Дону) «Ротор» (Волгоград) «Динамо» (Москва)→ «Динамо-д» «Локомотив» НН «Динамо» (Київ) «Трабзонспор» ЦСКА (Київ) | 9 (0) 60 (6) 89 (20) 48 (8) 4 (3) 18 (8) 93 (20) 14 (1) 10 (1) | |
| Національна збірна | |||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) | |
| 1995—1999 | Україна |
22 (1) | |
| Тренерська діяльність** | |||
| Сезони | Команда | Місце | |
| 2001—2002 2003—2005 2005—2007 2007—2009 2009 2010—2011 2013—2014 2016—2017 2021 2021— |
«Закарпаття» Україна (U-19) Україна (U-17) «Динамо-2» (Київ) Україна (U-19) Україна «Волга» НН «Динамо» (Москва) «Олімпік» «Полісся» |
||
| Звання, нагороди | |||
| Нагороди |
| ||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | |||
З 15 червня 2021 року — головний тренер клубу «Полісся» (Житомир).
Кар'єра футболіста
У чемпіонатах СРСР виступав за волгоградський «Ротор» (1985―1986, 1988―1991) і ростовський СКА (1986-1988, під час перебування на армійській службі).
В кінці 1991 перейшов у московське «Динамо», у складі якого двічі став бронзовим призером чемпіонату Росії (1992, 1993). Початок сезону 1994 року відіграв у дублі «Динамо» в третій лізі, а залишок сезону - в нижньогородському «Локомотиві». Незважаючи на отриманий в кінці сезону у матчі з владикавказьким «Спартаком» перелом ноги, був запрошений у київське «Динамо» президентом клубу Григорієм Суркісом, відхиливши пропозицію московського «Торпедо». В київському «Динамо» Юрій Калитвинцев став диспетчером команди, через нього значною мірою будувалася відроджена гра, «Динамо» знову серйозно вийшло на європейську арену.
Після звинувачень Валерія Лобановського в програші чвертьфінального матчу Ліги Чемпіонів туринському «Ювентусу» у 1998 році перейшов в турецький «Трабзонспор», але залишив команду через декілька місяців через невиплати зарплати. Кар'єру футболіста закінчив у 2000 році в київському ЦСКА.
За збірну України провів 22 матчі, забив один гол, змінивши російське громадянство на українське.
Тренерська робота
Як тренер починав працювати у клубі «Закарпаття» (Ужгород) (2001―2002) і з юнацькою збірною України (2003―2006).
З 2007 року тренував спільно з Геннадієм Литовченком команду «Динамо-2» (Київ), що виступала у першій лізі.
Очолювана Юрієм Калитвинцевим юнацька збірна України віком до 19 років (U-19) 2 серпня 2009 року стала чемпіоном Європи, перемігши у фіналі в Донецьку англійців з рахунком 2:0.
1 лютого 2010 року призначений асистентом нового головного тренера національної збірної України Мирона Маркевича[2].
25 серпня 2010 року Юрій Калитвинцев призначений виконувачем обов'язків головного тренера національної збірної України з футболу[3].
6 червня 2016 року був обраний радою директорів головним тренером московського футбольного клубу «Динамо»[4].
25 лютого 2021 року став новим головним тренером донецького «Олімпіка»[5]. Проте вже 3 травня 2021 року на офіційному сайті клубу та в ЗМІ з'явилося повідомлення про те, що спеціаліста звільнено з посади головного тренера через незадовільні результати команди[6][7][8]. Разом із тренером команду покинув його тренерський штаб. При Калитвинцеві «Олімпік» переміг лише в одному матчі, один матч звів до нічиєї та програв вісім протистоянь.
З 15 червня 2021 року став головним тренером клубу «Полісся» (Житомир)[9].
Досягнення
- Чотириразовий чемпіон України (1995—1998).
- Дворазовий володар Кубка України (1996, 1998).
- Дворазовий володар Кубка чемпіонів Співдружності (1997, 1998).
- Двічі потрапляв у список 33 найкращих футболістів чемпіонату Росії (1992, 2 місце; 1994, 3 місце).
- Володар нагороди український футболіст року (1995); третє місце (1997).
Нагороди
- Орден «За заслуги» III (1998)[10], III (2006)[11] і II (2011)[12] ступенів.
Виноски
- Футбольные легенды Украины. Часть ІІІ. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 31 липня 2021.
- Новим головним тренером збірної України став Мирон Маркевич
- Збірну довірили Калитвинцеву
- Екс-тренер збірної України став тренером московського Динамо. ukranews.com. Українські новини. 6 червня 2016.
- ОФІЦІЙНО. Калитвинцев — головний тренер Олімпіка
- Клуб УПЛ звільнив тренера, який був футболістом Динамо. www.unian.ua (укр.). Процитовано 4 травня 2021.
- Юрий Калитвинцев покинул Олимпик. ФК Олимпик (рос.). Процитовано 4 травня 2021.
- Офіційно: Олімпік вдруге за сезон звільнив головного тренера. Телеканал Футбол (укр.). Процитовано 4 травня 2021.
- Юрій Калитвинцев - новий головний тренер ФК "Полісся". polissyafc.com. Процитовано 31 липня 2021.
- Указ Президента України № 59/98 від 27 січня 1998 г.
- Указ Президента України № 697/2006 від 19 серпня 2006 г.
- Указ Президента України № 1094/2011 від 1 грудня 2011 г. Архів оригіналу за 28 листопада 2012. Процитовано 29 квітня 2012.
Посилання
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Виступи за збірну на сайті fanatukr.com (рос.)
- Калитвинцев Юрій Миколайович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Калитвинцев Юрій Миколайович на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
- Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- "Запрошували у Ліверпуль". Юрій Калітвінцев мав три розкішні пропозиції з Англії – сумний фініш капітана збірної України