Каліакра

Мис Каліакра (грец. Καλη Ακρη, болг. ніс Каліакра, тур. Celigra Burun, італ. Capo Calacria, рум. Caliacra)[1] розташований у Болгарії за 12 км на схід від міста Каварна і за 60 км на північний схід від міста Варна, в південно-східній частині Добруджанского плато.

Каліакра
Мис Каліакра
Країна   Болгарія
Регіон Варненська область
Акваторії, що омивають Чорне море
Координати 43°21′47″ пн. ш. 28°27′56″ сх. д.
Каліакра

Мис виступає в море приблизно на два кілометри і є природним та археологічним заповідником, що входить до переліку ста найбільших туристичних місць Болгарії.

Затока, що захищається мисом від суворих зимових вітрів, є традиційним місцем притулку від негоди морських суден. Висота скель Каліакри сягає 70 метрів.

Назва

У середньовічних хроніках трапляються різні назви цього місця: Тіризіс, Тіристіс, Акрі, Акрі Кастелум, Каліакра, Калацекра, Кілагре, Гелар. Сучасна назва Каліакра походить з грецької мови: це поєднання слів «καλη» («красивий або добрий») та «άκρη» («мис») та традиційно перекладається як «Красивий мис»[2][3].

Реконструйована брама середньовічної фортеці Каліакра

Історія

У першій половині IV століття до н. е. на мисі виникло укріплене поселення тіризів, яке за наступні століття перетворилося на один із значних політико-релігійний центрів цієї області Причорномор'я. Близько середини V століття до н. е. володіння тіризів увійшли до складу Одриського царства.

Під час існування Добруджанского князівства деспот Добротіца переніс столицю з Каварни у фортецю на мисі Каліакра[3].

11 серпня 1791 під час російсько-турецької війни біля мису відбувалася битва при Каліакрі, в якій російський флот під командуванням контр-адмірала Федора Ушакова розбив турецькі та алжирські кораблі.

Перший сучасний маяк на мисі був побудований 1866 року, зараз на мисі розташований 10-метровий циліндричний маяк, побудований 1901 року.

Уздовж дороги з Каварни до мису встановлено кілька десятків вітрогенераторів.

Легенди
Скелі, на яких (за легендою) загинули болгарські дівчата.

За однією з легенд, коли 323 року до н. е. наступник Олександра Македонського Лісімах захопив усю Тракію, весь його флот з нагарбаними великими скарбами затонув під час бурі якраз біля мису Каліакра.

Найвідоміша легенда про цей мис — легенда про 40 болгарських дівчат, які воліли пов'язати свої коси і кинутися в Чорне море з мису Каліакра, замість потрапити у полон до османів. На згадку про цю легенду при вході в одну з маленьких заток під назвою «Брама 40 Дівчат» споруджено обеліск[4].

Фауна

У районі мису Каліакра можна спостерігати дельфінів, бакланів та ластоногих.

Пам'ять

Примітки
  1. Асадуров, Милан. Фаровете по българския черноморски бряг (Bulgarian). Stalker.Dir.bg. Процитовано 11 лютого 2007.[недоступне посилання з квітня 2019]
  2. Трифонов, Трифон (2006). 700 наименования от българското черноморие (Bulgarian). ISBN 9548991330. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 11 лютого 2007.
  3. Нос Калиакра (Cape Kaliakra) (Bulgarian). Visit.bg. Архів оригіналу за 31 грудня 2006. Процитовано 11 лютого 2007.
  4. Калиакра. Легенда о сорока девицах[недоступне посилання з квітня 2019]

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.