Калінніков Василь Сергійович
Василь Сергійович Калінніков (нар. 1 (13) січня 1866, село Воїни Орловської губернії, нині Мценський район — 29 грудня 1900 (11 січня 1901), Ялта) — російський композитор.
Василь Сергійович Калінніков | |
---|---|
| |
Основна інформація | |
Дата народження | 1 (13) січня 1866 |
Місце народження | село Воїни Орловської губернії, нині Мценський район |
Дата смерті | 29 грудня 1900 (11 січня 1901) (34 роки) |
Місце смерті | Ялта |
Поховання | Полікурівський меморіал |
Громадянство | Російська імперія |
Професія | композитор |
Освіта | Орловська духовна семінарія |
Жанри | опера і симфонія |
Файли у Вікісховищі |
Навчався в Орловській духовній семінарії. У 1892 році закінчив музично-драматичне училище Московського філармонічного товариства. Грав в оркестрі (на фаготі), викладав спів в початкових міських училищах, виступав як диригент. З 1893 року, внаслідок хвороби (туберкульоз), жив переважно в Криму.
Помер в Ялті, похований на Полікурівському меморіалі. Автор надгробного пам'ятника архітектор Леонід Браїловський[1].
Творчість
Основу творчості Калінникова складають симфонічні твори: 2 симфонії (1-а — 1895, виконана в 1897 році, Київ і Москва; 2-а — 1897), симфонічна поема «Кедр і пальма» (1898). Талановитий продовжувач традицій П. І. Чайковского і композиторів «Могутньої купки», Калінніков по складу свого дарування був ліриком. Широку популярність принесла йому 1-а симфонія — найбільш цілісний і закінчений твір композитора. Серед творів Каліннікова — музика до трагедії «Цар Борис» О. К. Толстого (1899), фортепіанні п'єси, романси і інше.
Посилання
- all-photo.ru(рос.)