Кам'янецьке староство

Кам'яне́цьке ста́роство, або Подільське генеральне староство[1]  — королівські маєтки, що належали до Кам'янецького замку, в часи, коли Поділля входило до складу Королівства Польського та Речі Посполитої.

Історія староства

Кам'янецьке генеральне староство — адміністративно-територіяльна одиниця королівських володінь (королівщин) на території Подільського воєводства. Утворене 29 вересня 1442 р. силою привілею короля Владислава III для Теодорика з Бучача, згідно з яким Кам'янецьке староство, в силу свого стратегічного і прикордонного статусу, ставало генеральним (Capitaneatus Podoliae generalis). Подільське генеральне староство створювалося насамперед за прикладами генеральних староств Руського та Великопольського.

Генеза староства походить із останньої третини XIV ст., коли фіксуються перші старости у Кам'янці. Центральним містом був Кам'янець на Поділлі — садиба старости і гродського суду (старостинське судочинство). Королівським намісником — генеральним старостою — від самого початку були найбільш довірені особи короля. Пізніше їх помилково називали подільськими генералами, використовуючи дослівну передачу назви уряду польською мовою (general ziem podolskich). Упродовж 1442–1463 рр. староство знаходилося у заставі у родини Бучацьких (за 3000 гривень)[2]. Подільська шляхта для викупу староства (замка і міста Кам'янця) погодилася на спеціальний податок — 2 воли з господарства.

До складу Подільського генерального староства, згідно з цим привілеєм, входили замки у містах: Кам'янець, Летичів, Рів (майбутній Бар), Ялтушків, Хмільник, Скала, Бакота, Меджибіж. Влада старости поширювалася на все Подільське воєводство. Особливістю функціонування П. ген. староства було право від імені короля робити застави королівщин на суму до 50 гривень польської монети, що було пов'язано з потребою осадження на цій території шляхти, котра мала нести службу з охорони кордону; також ставало джерелом наповнення королівського скарбу. Деякі з вищенаведених населених пунктів у першій половині XVI ст. виокремилися в центри староств (Рів (Бар), Хмільник, Скала) зі своїми старостами.

Починаючи з 1564 р., проводилися люстрації староства. Відомі люстрації 1564–1565, 1570, 1613, 1629–1632, 1665 років. У них відображена структура староства та його прибутковість.

Примітки
  1. надалі ПГС
  2. Бучач і Бучаччина… — С. 28.

Джерела та література
  • Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
  • Крикун М. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в XV—XVIII ст.: Кордони воєводств у світлі джерел. — К., 1993.
  • Люстрації королівщин українських земель XVI—XVIII ст. Матеріали до реєстру рукописних та друкованих текстів / Укл. Р. Майборода. — К., 1999. — 316 с.
  • Люстрація Кам'янецького староства 1566 р. // Наукові праці історичного факультету. — Т. 1. — Кам'янець-Подільський, 1995. — С. 188—202.
  • Михайловський В. Документи подільських (кам'янецьких) генеральних старост на заставу королівщин (1442—1506 рр.) // Київська старовина. — 2003. — № 2. — C. 65—81.
  • Михайловський В. М. Подільське генеральне староство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 305. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
  • Петров М. Б., Карбовський О. В. Люстрація Кам'янецького староства 1566 р. — важливе джерело з історії краю // Наукові праці історичного факультету. — Т. 1. — Кам'янець-Подільський, 1995. — С. 184—188.
  • Сецинский Е. Город Каменец-Подольский: Историческое описание. — Киев, 1895. — С. 86.
  • Kurtyka J. Nadanie starostwa podolskiego Teodorykowi z Buczacza z r. 1442 (z dziejów królewszczyzn na Podolu w XV i XVI wieku) // Księga jubileuszowa profesora Feliksa Kiryka (Annales Academiae Paedagogicae Cracoviensis. Wydanie specjalne, Folia 21: Studia Historica III 2004) — Kraków, 2004. — S. 69—102.
  • Kurtyka J. Podole pomiędzy Polską i Litwą w XIV i 1 połowie XV wieku. В кн.: Kamieniec Podolski. Studia z dziejów miasta i regionu. — Kraków, 2000.
  • Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieku. Spisy / Opr. E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka. — Kórnik, 1998.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.