Кам'янець-Подільська Маріїнська жіноча гімназія

Заклад підпорядковувався не Міністерству народної освіти, а Головній раді жіночих навчальних закладів відомства імператриці Марії Федорівни — дружини Павла I, яка з 1796 року, після вступу на престол чоловіка, «начальствувала над виховним товариством шляхетних панянок». Звідси й назва гімназії — Маріїнська.

Марія Федорівна померла 1828 року, тож головна роль у відкритті з 1858 року Маріїнських училищ, а з 1862 року Маріїнських гімназій належала Миколі Вишнеградському — організаторові всестанової та загальнодоступної жіночої освіти в Росії.

Спочатку Кам'янець-Подільська Маріїнська жіноча гімназія розміщувалася в міському будинку на Довгій вулиці (у Старому місті). Проте приміщення було тіснувате, тож 1872 року почалося активне листування з відповідними інстанціями про будівництво нового приміщення для гімназії. Через чотири роки імперська канцелярія ухвалила звести будинок гімназії на Новому плані — між Новим бульваром і Гунськими криницями. Проте поки склали кошторис, виділили кошти, минуло ще 6 років. Тож тільки 1882 року було укладено підряд на зведення нового корпусу гімназії. У грудні 1884 року будівництво завершилося, а в січні 1885 року гімназистки перебралися в нове приміщення (сучасна адреса — Шевченка, 24).

Гімназія мала 7 класів. Вихованкам, які закінчили повний курс навчання, надавали звання домашньої вчительки. Якщо ж випускницю нагороджували медаллю або книгою, то вона здобувала звання домашньої наставниці та право без іспитів вступити на педагогічні курси. 1906 року при Кам'янець-Подільській Маріїнській гімназії відкрили педагогічні класи.

Згідно з планом, затвердженим 1879 року, гімназистки вивчали 13 предметів:

• закон Божий — 14 годин на тиждень за 7 років навчання (тобто, по 2 години в кожному класі),
• російська мова та словесність — 23,
• французька мова — 31,
• німецька мова − 30,
• історія — 12,
• географія — 12,
• математика — 21,
• природознавство та фізика — 16,
• педагогіка — 2 (у випускному класі),
• рукоділля та гімнастика — 14,
• чистописання — 6 (у трьох молодших класах),
• малювання — 14,
• співи — 10 годин.

Знання оцінювали за 12-бальною системою.

Спочатку Кам'янець-Подільська гімназія була розрахована на 210 учениць. Пізніше передбачена кошторисом кількість зросла до 400 гімназисток. Рекордним видався початок 1914 року, коли в гімназії навчалося 434 дівчини. Віковий діапазон учениць був широким — від 9 до 20 років.

Навчання було платним: наприкінці 19 століття — 50 карбованців за рік, на початку 20 століття — 60 карбованців. Від плати звільняли стипендіаток принца Петра Ольденбурзького (попечителя першого в Росії Маріїнського училища, відкритого в Петербурзі), інших іменних стипендіаток, дочок осіб, які прослужили у відомстві імператриці Марії понад три роки. Дівчата з бідних сімей могли розраховувати на грошову допомогу благодійних товариств чи приватних осіб.

Навчалися в гімназії здебільшого доньки дворян і чиновників, але й діти селян не обминали гімназію. Так, на початку 1908 року з 397 гімназисток дітьми селян були 28 дівчаток.

Перший випуск гімназії відбувся 1871 року. З дев'яти учениць атестати отримали вісім, серед них — діячка революційного народницького руху Ольга Розумовська. Першою золотою медалісткою стала Олена Вартмінська — дочка соборного протоєрея Павла Вартмінського.

У Кам'янець-Подільській Маріїнській гімназії училися оперні співачки Лідія Липковська, Зінаїда Рибчинська, художниця Ольга Жудіна (малювання та креслення гімназисткам викладав її батько — художник Дмитро Жудін), мати українського поета Миколи Бажана — Галина Поржецька, українська громадська діячка Олімпіада Пащенко, дружина українського поета Володимира Свідзінського — Зінаїда Сулковська.

Під час Першої світової війни в приміщенні гімназії був військовий шпиталь, який навесні 1916 року відвідав російський імператор Микола II.

Кам'янець-Подільська Маріїнська жіноча гімназія діяла до 1920 року. В архіві зафіксовано, що атестати за 1920 рік було видано Хаві Фабер і Юзефі Вільчевській. Вони стали останніми випускницями гімназії.

• Троицкий П. Открытие женской Мариинской гимназии в городе Каменце // Подольские епархиальные ведомости. — 1867. — № 7 (1 апреля). — С. 253—260.
• Епархиальная хроника // Подольские епархиальные ведомости. — 1883. — № 27 (9 июля). — С. 548.
• Чирский М. Торжество освящения нового здания Каменец-Подольской Мариинской женской гимназии // Подольские епархиальные ведомости. — 1885. — С. 100—113.
• Сесак І. В. З історії Кам'янець-Подільської маріїнської жіночої гімназії (1867—1917 рр.) // Освіта, наука і культура на Поділлі: Збірник наукових праць. — Т. 1. — Кам'янець-Подільський, 1998. — С. 97—105.
• Кам'янець-Подільський: Туристичний путівник. — Львів, 2003. — С. 274—276.

• Кам'янець-Подільська Маріїнська жіноча гімназія. Список випускниць (за роками)(рос.)
• Кам'янець-Подільська Маріїнська жіноча гімназія. Список випускниць (за абеткою)(рос.)
• Будзей Олег. Де вчилися наші прабабусі? // Подолянин. — 2005. — 4 березня.
• Будзей Олег. Маріїнка // Подолянин. — 2007. — № 15 (13 квітня). — С. 9.