Кам'яниця Миколаєвичівська

Кам'яниця Миколаєвичівська


49°50′35″ пн. ш. 24°01′54″ сх. д.
Тип будівля і пам'ятка архітектури
Статус спадщини Пам'ятка архітектури національного значення України
Країна  Україна
Розташування Львів
Архітектурний стиль Відродження
Матеріал цегла
Адреса Вулиця Вірменська (Львів)
Ідентифікатори й посилання
Кам'яниця Миколаєвичівська (Україна)

 Кам'яниця Миколаєвичівська у Вікісховищі

Кам'яниця Миколаєвичівська (конскрипційний № 142[1]) — житловий будинок XVI—XVII століття, пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 322). Розташований в історичному центрі Львова, на вулиці Вірменській під № 20. Найцінніша пам'ятка житлової архітектури вулиці[2][3].

Історія

Будинок зведений у середині XVI століття, найімовірніше, у 1550-х роках[4] за проектом італійського архітектора Петра з Лугано (Петра Італійця)[5], який приїхав до Львова у 1543 році[6][2]. У 1630—1631 роках будинок мав назву кам'яниця Павліцької Миколайової, у 1641—1701 роках кам'яниця Павлівки М.[6]. З 1703 року належав міщанину Гадзевичу[1], станом на 1712 рік був двоповерховим[1], у 1734 році перебудовувався із використанням фахверкових конструкцій[6][1]. У 1767 році будинок згадується під назвою кам'яниця Миколайовичовська[6].

У 1866 році стіна кам'яниці, що межує із будинком № 22, була в аварійному стані, наступного року її відреставрував будівничий Юзеф Енґель[1]. У 1898 році архітектор Іван Левинський провів чергову реконструкцію будинку, зберігши його первісну структуру та елементи старої архітектури[1][7][5]. На той момент будинок вже мав три поверхи[6].

Станом на 1871 рік власником кам'яниці значилася Клементина Віттінг, у 1889 році — Альбіна Франковська та Гелена Тарнавецька, у 1916 році — Сара Бодек, у 1934 році — Хана Ерішгоф[6].

28 листопада 2008 року в кам'яниці відкрили один з перших закладів мережі ресторанів !FEST — ресторацію-музей «Гасова лямпа», присвячену винаходу у Львові гасової лампи[8]. При кам'яниці встановили скульптури винахідників Яна Зега, який сидить за столиком, та Ігнатія Лукасевича, який виглядає з вікна (автор — скульптор В. Цісарик). У 2010—2011 роках проведено реставрацію фасаду[6].

Опис

Кам'яниця триповерхова, цегляна, тинькована. Фасад асиметричний, на п'ять вікон, які розташовані на різних рівнях, що може бути наслідком об'єднання двох сусідніх кам'яниць[6]. Вікна прямокутні, прикрашені лиштвами та прямим сандриками.

Окрасою і головною архітектурною деталлю будинку є його вхідний портал — найдавніший ренесансний портал у Львові[4][5]. Лаконічний за формою, виразний, без зайвого декору кам'яний портал складається з широкої приземкуватої арки з двома колонами по боках, та розвиненого антаблемента. Колони порталу вирізняється оригінальністю, адже поєднують у собі риси доричного і тосканського ордерів, знизу декоровані невисоким опоясанням у формі аканту, характерним для коринфського ордеру, а завершуються спрощеними волютами іонічного ордеру[9]. Лицеві сторони п'єдесталів колон прикрашені частково втраченими ромбовидними вставками. Антаблемент має риси бароко і, вочевидь, був доданий пізніше. У порталі розміщена дерев'яна брама, ймовірно, кінця XIX століття, прикрашена об'ємними діамантовими рустами у нижніх фільонках і кованими решітками у вигляді вертикальних прутів, що завершуються пишно розкритими квітками.

Галерея

Примітки

Джерела

  • Липка Р. М. Ансамбль вулиці Вірменської. Л. : Каменяр, 1983. — 110 с. — 16000 прим.
  • Архітектура Львова: Час і стилі XIII—XXI ст / Ю. О. Бірюльов. Л. : Центр Європи, 2008. — 720 с. — 2000 прим. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова. — 3-тє. Л. : Світ, 2006. — 272 с. — (Історичні місця України) — 10000 прим. — ISBN 966-603-393-3.
  • Мельник І. В. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. Л. : Апріорі, 2011. — Т. V. — 320 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 1000 прим. — ISBN 978-617-629-032-2.
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР / Жариков Н. Л., Логвин Г. Н. К. : Будівельник, 1985. — Т. 3. — 8000 прим.
  • Вуйцик В. Матеріали до історії кам'яниць вулиці Вірменської // Галицька брама.  1996. № 21—22 (листопад). С. 15.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.