Кам'яниця Педіанівська

Кам'яниця Педіанівська[1] (також кам'яниця Педиянівська[2]) — житловий будинок XVIII століття, пам'ятка архітектури місцевого значення[3] (охоронний № 119). Розташований в історичному центрі Львова, на розі вулиць Краківської та Вірменської. Сучасного вигляду набула у другій половині XIX століття, є яскравим прикладом архітектури пізнього львівського ампіру.

Кам'яниця Педіанівська
м. Львів, вул. Краківська, 11
(інша адреса — вул. Вірменська, 8)

Реконструйовано XIX ст.

Тип споруди житловий будинок
Архітектурні стилі ампір

Історія

Точна дата будівництва кам'яниці невідома. Як свідчать історичні документи, у XVI столітті на цьому місці вже існувала житлова будівля, якою володіли: у 1535—1542 роках — ливарник Ганс Покер, у 1544 році — різник Альберт Нога, з 1570 року — аптекар Йоганн. У 1621—1667 роках кам'яниця мала назву Педиянівська, на честь власника — магістра богослов'я, ректора міської кафедральної школи та міського війта Войцеха (Войтіха) Педияніса. Цікаво, що останній був нащадком (ймовірно, онуком) одного з колишніх власників кам'яниці, Альберта Ноги, а прізвище «Педияніс» є латинізованою формою слов'янського прізвища «Нога»[4].

Сучасна будівля зведена у XVIII столітті і перебудована у другій половині XIX століття, набувши рис типового львівського прибуткового будинку. Близько 1820 року кам'яницею володів торговець колоніальними товарами Йозеф Штамфель, у 1871 році — Модест Хоміньський, у 1889 році — Анна Літинська, у 1916 році — доктор Ян Літинський, у 1934 році — Адольф Барт.

За Польської республіки в кам'яниці містилась крамниця одягу Штайна, а також ресторан Кафки, у післявоєнні часи — бляхарська майстерня міського побутового комбінату.

Опис

Одна із підвіконних вставок. Обабіч якоря видно латинські літери I та S — ініціали скульптора

Кам'яниця триповерхова, цегляна, тинькована. Має характерне для другої половини XVIII — початку XIX століття видовжене, із внутрішнім подвір'ям, планування. Внутрішнє розпланування коридорного типу.

Чільний фасад, що виходить на вулицю Краківську, лінійно рустований на рівні першого поверху і розчленований лопатками на рівні другого і третього поверхів. Вікна першого поверху мають напівкруглу форму, другого і третього — прямокутні, оздоблені внизу консолями. Примітним елементом декору фасаду є ліпні підвіконні тафлі-барельєфи під вікнами другого поверху, виконані одним з провідних львівських скульпторів Йоганом Шімзером близько 1820 року[2] (за іншими даними — у 1830-х роках[5]), на замовлення тогочасного власника кам'яниці, купця Йозефа Штамфеля. На цих барельєфах зображено торговельну символіку (зліва направо):

  • дельфін — означає купецький добробут;
  • давньогрецький бог торгівлі Гермес, який, спираючись на якір, кадуцеєм благословляє корабель;
  • вітрильник — символ морської торгівлі;
  • купець серед товарів: бочок, бурдюків та пакунків.

На другому та четвертому барельєфах можна побачити літери I та S — ініціали скульптора Йогана Шімзера (обабіч якоря та на одному з пакунків відповідно). Додатково вікна другого поверху прикрашені зверху прямокутними сандриками, а консолі під вікнами — листям аканту. Вікна бокового фасаду, що виходить на вулицю Вірменську, мають аналогічний декор, але без підвіконних вставок.

Частина кам'яниці, що прилягає до будинку № 6 по вулиці Вірменській, була перебудована у 1920-х роках, внаслідок чого значно відрізняється декором фасаду — на рівні першого і другого поверхів він розчленований пілястрами із капітелями у стилі модерн, а вікна другого поверху оформлені у вигляді аркади.

В інтер'єрі будівлі збереглися поруччя сходів, виконані у стилі модерн. До початку XX століття кам'яниця мала розкішну металеву браму.

Примітки

  1. Мельник Б., Вулицями старовинного Львова, с. 125.
  2. Мельник І.В., «Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці», с. 188.
  3. Перелік пам'яток архітектури та містобудування м. Львова (станом на 14.03.2011 р.). city-adm.lviv.ua. Львівська міська адміністрація. Архів оригіналу за 05.03.2016. Процитовано 16 лютого 2016.
  4. Ігор Чорновол (4 січня 2013 р.). Про власні назви кам'яниць львівського середмістя. www.gazeta.lviv.ua. Львівська газета. Процитовано 16 лютого 2016.
  5. В. Жишкович. Житловий будинок. XVIII-XIX ст. (вул. Вірменська, 8 /див. Краківська, 11/) // Звід пам'яток історії та культури України. М. Львів (проект). — Т. 1. — (Звід пам'яток історії та культури України)

Джерела

  • Архітектура Львова: час і стилі XIII-XXI ст / Ю. О. Бірюльов. — Львів : «Центр Європи», 2008. — С. 213. — 2000 прим. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 24. — ISBN 978-966-2154-24-5.
  • Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. — 3-тє вид. — Львів : «Світ», 2006. — С. 125. — (Історичні місця України) — 10 000 прим. — ISBN 966-603-393-3.
  • Мельник І.В. 4. До Краківської брами // Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. — Львів : «Апріорі», 2011. — С. 188-189. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 1000 прим. — ISBN 978-617-629-032-2.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.