Вулиця Краківська (Львів)

Ву́лиця Кра́ківська вулиця в історичному центрі Львова, одна з найдавніших вулиць міста. Відгалуджується від північно-західного кута площі Ринок та прямує до східної частини площі Ярослава Осмомисла.

Вулиця Краківська
Львів
Вигляд з площі Ринок на вулицю Краківську та Преображенську церкву
Вигляд з площі Ринок на вулицю Краківську та Преображенську церкву
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький
Колишні назви
Татарська, Краківська, Кракауерштрассе
польського періоду (польською) Tatarska, Krakowska
Загальні відомості
Протяжність 285 м
Поштові індекси 79008[1]
Транспорт
Рух пішохідна зона
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі  1—34
Архітектурні пам'ятки  1/3, 4, 5, 7, 9, 11, 13,
14, 15, 17, 18, 20, 21, 22,
24, 26,28, 29, 34[2]
Храми Преображенська церква, Вірменський собор
Поштові відділення ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)[1]
Забудова ренесанс, бароко, класицизм, сецесія[3]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
 Вулиця Краківська у Вікісховищі

Історія

Виникла одночасно з площею Ринок. Вулиця отримала назву від однієї з брам до міста. Краківська брама, через яку до міста можна було увійти з північного боку, згадується в міських документах від 1382 року. Тоді вона називалась Татарською, оскільки біля неї мешкали татари. Від початку XV століття (за деякими даними — від 1440-х років) вулиця і брама на ній (перед виходом на сучасну площу Ярослава Осмомисла) отримали назву Краківських — від напрямку руху на Краків. Брама мала подвійні ковані ворота та звідний міст, що його згодом замінили мурованим. Від 1404 року над Краківською брамою височіла Вежа кушнірів. Наприкінці XVIII століття браму разом зі всіма міськими застарілими фортифікаційними спорудами розібрали[4].

Архітектура

На вулиці мешкали переважно львівські ремісники — зброярі та малярі. Їхні будинки не збереглися в первинному вигляді. Нинішня забудова вулиці походить з XVIII—XIX століть. Найстарший — будинок № 1, кам'яниця Абреків, перебудована 1769 року. За польських часів у ньому був магазин дамського одягу Леєра, магазин взуття «Амстердам», книгарня Бардаха і майстерня біжутерії Порльцвайґа, у 1950-х — ремонт взуття, тепер — магазин «Солодощі» та ательє мод «Престиж». Будинок № 4 датується початком XIX століття і побудований у стилі ампір, його прикрашає витончений барельєф «Амур і Психея», який виконав Павло Ойтеле у 1830-х роках. Кам'яна барокова скульптура святого Онуфрія прикрашає будинок № 7. Упродовж майже 150 років, до 1940 року, він належав торговцям вином Людвіґам (власник перед війною — Ян Людвіґ), що тримали там кнайпу «Під Грушкою». Фасад будівлі № 11 прикрашений скульптурами роботи Антона Шімзера (1820 рік) витримано у стилі ампір. У будинку № 20 від 1895 року працював український маляр Теофіл Копистинський. Над брамою будинку № 22, що походить з XVII століття, розміщена скульптура євангеліста Луки, патрона малярів (у XVII столітті там був цех малярів). Останній зліва будинок XIX століття (№ 29) у 1838—1860 роках належав польському художникові Алоїзію Рейхану. Наріжний будинок № 34 збудований невідомим архітектором на початку XIX століття на частині розібраної Краківської брами у північному пряслі міських укріплень. У його скульптурному оздобленні спостерігаються перші прояви французького ампіру у Львові. Мистецькі барельєфи зі сфінксами, які прикрашають фасади будинку, приписуються відомому скульпторові Антонові Шімзеру. У цьому будинку мешкав художник-романтик Йоган (Ян) Гаар (1793—1840).

Пам'ятки національного значення

Пам'ятки місцевого значення

  • Будинок № 11 (кам'яниця Педіанівська)
  • Будинок № 14 (кам'яниця Брамівська)
  • Будинок № 18 (кам'яниця Ґoлдшлягeрiв). 2021 року у бyдiвлi викoнaли стилiстичнy рeстaврaцiю, вiднoвили втрaчeнi дeкoрaтивнi eлeмeнти тa вiдрeстaврyвaли дeрeв'янy брaмy[5].
  • Будинок № 34

Див. також

Примітки

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 15 липня 2021.
  2. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 15 липня 2021.
  3. 1243 вулиці Львов, 2009, с. 24.
  4. Ірина Котлобулатова. Нотатки з історії Львова. vydavnytstvo.plastscouting.org. Аверс. Процитовано 28 лютого 2021.
  5. Дивіться, як у Львові відреставрували історичну кам'яницю. lviv1256.com. Процитовано 15 листопада 2021.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.