Канал Дніпро — Донбас
Канáл Дніпрó — Донбáс — штучний водотік, що сполучає одні з найбільших річок України: Дніпро та Сіверський Донець.
| Канал Дніпро — Донбас | |
| Джерело водотоку | Кам'янське водосховище і Днiпро |
|---|---|
| Гирло | Краснопавлівське водосховище |
| Водойми в руслі | Орільське водосховище |
| Держава |
 Україна |
| Адміністративна одиниця |
Дніпропетровська область Харківська область |
| Оператор | Державне агентство водних ресурсів України |
| Проходить над/під | Оріль, Дніпро — Царичанка — Кобеляки — Решетилівка, Прядівка, Автошлях Т 0413, Автошлях Т 0442, Автошлях Т 0412 і Автошлях М 18 |
| Офіційний сайт | |
Історія
Індустріалізація наприкінці XIX — початку XX століть виснажила запаси прісної води на сході України. Сіверський Донець — головна річка східної України, до 1970-х років XX століття вже ледве могла забезпечити потреби промисловості, зрошувальних систем і водопостачання населення. Ситуація погіршилася, коли було споруджено канал Сіверський Донець — Донбас для постачання води Донецької області, що був спроєктований на забір води із Сіверського Дінця — до 43 м³/сек, тобто майже половину його річного стоку в місці відгалуження. Тому 1969 року було почато будівництво каналу Дніпро — Донбас для перекидання води з Дніпра до Сіверського Дінця. Спочатку було заплановано 2 черги загальною протяжністю 550 км: перша — до Сіверського Дінця, друга — безпосередньо до Донецької області додатково до каналу Сіверський Донець — Донбас. Однак, вийшло завершити лише першу чергу каналу, яка почала функціонувати у квітні 1982 року. Перед початком експлуатації каналу Дніпро — Донбас 1976 року Мінводгосп України поставив завдання «Укргідропроєкт»у з розробки проєкту експлуатації першої черги каналу.
Управління каналу Дніпро-Донбас було створено Наказом Мінводгоспу України № 384 від 3 вересня 1976 року.
Опис
Канал Дніпро — Донбас працює в компенсаційному режимі, тобто поповнює нестачу води в річці Сіверський Донець і подає воду на сільськогосподарські потреби в частині зрошення земель, промислові та комунальні потреби, риборозведення по Дніпропетровській, Полтавській, Харківській областях.
Характеристика траси каналу і поздовжнього профілю
Траса каналу Дніпро — Донбас починається головною водозабірною спорудою, розташованою на 245-му пікеті Орільської захисної дамби Кам'янського водосховища.
Загальна довжина каналу 263 км. За умовами рельєфу траса каналу поділяється на 3 основні ділянки: підйому, переходу через водорозділ, скидна.
На дільниці підйому довжиною 193,5 км, 12-ма помповими станціями воду підіймають на висоту — 68 м, траса проходить по заплавних терасах річок Оріль та Орілька. Ділянка переходу через водорозділ (завдожки 10 км) виконана у вигляді гідротехнічного тунелю (3,35 км) і закінчується багатоступеневим водоскидом у Краснопавлівське водосховище. Скидна самопливна дільниця каналу починається після гідровузлу Краснопавлівського водосховища, проходить по заплавах річок Попельня, Бритай і Берека до річки Сіверський Донець.
Основні характеристики річища каналу
Канал має трапецеїдальну форму. Ширина по дну до 168 км — 20 м, далі — 10 м. Закладення відкосів: підводних частин — 1:4, верхньої частини — 1:3. Ширина поверхні від 30 до 60 метрів і завглибшки 4,5-6,5 м.
Режим роботи річища каналу
Канал розрахований на велику витрату води — до 120—125 м³/сек, максимально допустима швидкість течії — 0,65 м/сек.
Зимовий режим: витрата води по річищу не більше — 55 м³/сек, швидкість течії — 0,5 м/сек.
Після побудови каналу Краснопавлівське водосховище, споруджене в рамках програми будівництва каналу 1984 року, було сполучено з Харковом 142-кілометровим водоводом загальною потужністю 8,6 м³/сек, для додаткового водопостачання міст Лозова, Первомайський та Харків.
Див. також
- Районні автошляхи загального користування місцевого значення Донецької області, що пролягають уздовж другої, недобудованої черги каналу:
- С050127 Вздовж каналу Дніпро — Донбас (5 км, в OSM: r/3975303; Краматорський район).
- С050727 Вздовж каналу Дніпро — Донбас (14,5 км, Покровський район).
Джерела
- Проєкт експлуатації. Книга № 5. Арх. № 509-39-Т3
- Вишневський В. І. Гідрологічні характеристики річок України, «Ніка-Центр», Київ, 2003