Канал Дунай-Чорне море (Румунія)

Канал Дунай-Чорне море (рум. Canalul Dunăre – Marea Neagră) — судноплавний канал в Румунії, що сполучає Чорне море з судноплавною частиною русла Дунаю. Канал відгалужується від русла Дунаю в зоні старого порту Чернаводе (299,3 км Дунаю) і прямує плато Добруджа, через населені пункти Меджидія і Мурфатлар, що стали внутрішніми портами, до морського порту Констанца.

Канал Дунай-Чорне море
Гирло Чорне море
Притоки Agi Cabul Riverd, Agigea Riverd, Cocoș Riverd, Castelu Riverd, Lazu Riverd, Medgidia Riverd, Nazarcea Riverd, Nisipari Riverd, Popa Nica Riverd, Siminoc Riverd, Valea Adâncă Riverd, Valea Cișmelei Riverd, Valea Plantației Riverd, Valea Seacă Riverd і Șerplea Riverd
Континент Європа
Держава  Румунія
Довжина або відстань 64 км
 Канал Дунай-Чорне море у Вікісховищі

Схема каналу, Дунай зображено синім, канал — червоним

Основна лінія каналу завдовжки 64,4 км, сполучає порт Чернавода з портом Констанца , була побудована в 1976-1984 рр., тоді як північна лінія, відома під назвою Поарта Албе – Мідія Неводарі Канал (рум. Poarta Albă – Midia Năvodari Canal), завдовжки 31,2 км, між Поарта-Албе та Порт Мідія, була побудована у 1983-1987 рр[1]

Канал скорочує шлях до/з Чорного моря приблизно на 370 км (порівняно з маршрутом, що проходить через Галац та Суліну), а маршрут Чернавода-Констанца скорочується на 400 км[1][2][3][4]. Є складовою водного шляху між Північним та Чорним морями через канал Рейн-Майн-Дунай (канал) та річки Дунай, Майн, Рейн.

Опис

Канал розпочинається в Чернавода 44°20′48″ пн. ш. 28°01′22″ сх. д.(300 км Дунайський кілометр) та прямує до Аджиджа (44°05′59″ пн. ш. 28°38′20″ сх. д.), передмістя Констанці, на Чорному морі. У Поарта-Албе, відбувається біфуркація каналу — відгалужується північний канал, канальне з'єднання з нафтопереробним заводом "Мідія-Неводарі". Канал Дунай-Чорне море має довжину 64,2 км, ширину 90 м і глибину 7 м[2][4]. Мінімальний радіус кривизни — 3000 м. Північне відгалуження має довжину 31,2 км, ширину 50 м та глибину 5,5 м. Мінімальний радіус кривизни — 1200 м.[1][4]

Щоб компенсувати рівень води між Дунаєм і Чорним морем, на каналі є чотири шлюзи: на початку траси в Чернавода (44°18′48″ пн. ш. 28°02′41″ сх. д.) в безпосередній близькості від атомної електростанції "Чорнавода", на узбережжі Чорного моря в Аджиджа (44°06′01″ пн. ш. 28°37′12″ сх. д.), наприкінці північного відгалуження на НПЗ "Мідія-Найводарі" (44°19′20″ пн. ш. 28°37′31″ сх. д.), а також середній течії північного відгалуження в Овідіу (44°16′16″ пн. ш. 28°32′44″ сх. д.).

А також два додаткових біля портових споруд у Меджидія (44°14′47″ пн. ш. 28°18′19″ сх. д.) та Мурфатлар (44°10′41″ пн. ш. 28°23′45″ сх. д.).

Пропускна здатність каналу для кораблів в один бік: вантажопідйомність до 5000 т, довжиною до 138,3 м, шириною до 16,8 м осадка до 5,5 м, а також для барж довжиною 296 м, шириною 22,8 м та осадка 3,8 м[4] Північне відгалуження має обмеження для суден:довжина — 119,4 м в , ширина — 11,4 м, та осадка — 3,8 м.[4]

Історія

Перші проекти будівництва каналу від Чернаводи до Чорного моря були відомі з 1837 року. Але в 1860 році була побудована залізниця "Чернавода-Констанца", що дозволило транспортувати товари до Чорного моря, ці плани були припиненні. До 1927 року румунський інженер Жан Штонеску-Дануре працював над новим проектом. Перші будівельні роботи розпочалися в 1949 році, коли кілька десятків тисяч ув'язнених, включаючи багатьох етнічних німців та політв'язнів, використовували в примусових трудових таборах. В 1953 році робота припинилася через брак коштів. У період 1975—1984 рр. будівництво каналу було завершено управлінням будівництва Дунай—Чорне море, а північна гілка була побудована в період 1984—1987 рр. Було вийнято та перевезено 381 млн. м³ ґрунту.[1] (більше, ніж об'єм ґрунту вийнятий при будівництві Панамського та Суецького каналів)[5] Було укладено 5 000 000 м³ бетону при будівництві шлюзів та опорних стін.[1]

Канал будували з причин національної безпеки, канал є повністю підпорядкований суверенітету Румунії; на відміну від Дунаю, який підлягає спільному суверенітету Дунайських країн. Принаймні, також було позбавлено впливу Радянського Союзу вихід суден у море.

Див. також

Примітки
  1. The history of the Danube – Black Sea Canal at iptana.ro
  2. Tibor Iván Berend, An Economic History of Twentieth-Century Europe, Cambridge University Press, Cambridge, 2006, pp. 155–156
  3. Adrian Cioroianu, Pe umerii lui Marx. O introducere în istoria comunismului românesc ("On the Shoulders of Marx. An Incursion into the History of Romanian Communism"), Editura Curtea Veche, Bucharest, 2005, Chapter 9.4, pp. 300–307
  4. United Nations Economic Commission for Europe, Inland Transport Committee TRANS/SC.3/2003/3
  5. David Turnock, "The Danube – Black Sea Canal and its impact on Southern Romania", in Geo Journal 12:1 (1986), pp.65–79

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.