Трансильванські сакси

Трансильва́нські са́кси (нім. Siebenbürger Sachsen; трансильванська саксонська: Siweberjer Såksen; рум. Sași ardeleni, sași transilvăneni/transilvani; угор. Erdélyi szászok) — етнічні німці, які складали основне населення історичної області Бурценланд в Трансільванії (сучасна Румунія). За всіма німецькими колоністами в Румунії закріпилася назва «сакси», хоча більшість виїхало не з Саксонії. Перші колоністи походили з Фландрії, Ено, Брабанта, Льєжу, Зеландії, Мозеля, Лотарингії та Люксембургу, розташованих тоді на північно-західних територіях Священної Римської імперії приблизно в 1140-х роках[4].

Трансильванські сакси
Герб Трансільванського саксонського університету в середні віки
Кількість приблизно 13,000–200,000[1]
Ареал Румунія
(головним чином Трансильванія)
приблизно 13,000[2][3]
Близькі до: Німців, люксембуржців, фламандців та валлонів
Мова
  • німецька (літературна німецька та трансильванська саксонська)
Релігія лютерани, а також кальвіністи, католики та уніати

Післята руйнації Австро-Угорщини в 1918, згідно умов Тріанонського договору, Трансильванія була приєднана до Королівства Румунія. Отже, трансільванські сакси разом з іншими етнічними німецькими підгрупами в нещодавно розширеній Румунії (а саме банатські шваби, сатмарські шваби, бессарабськими німцями, буковинськими німцями, добруджанськими німцями та ципсерськими німцями) стали частиною ширшої німецької меншини цієї країни. На сьогодні відносно небагато живуть у Румунії, де за останнім офіційним переписом, проведеним у 2011 році, було зафіксовано 36 042 німців, з яких 11 700 - трансильванського саксонського походження[5].

Історичний огляд
Зміни населення
Рік Населення Зміна
1880 211 748 —
1890 217 640 +2.8%
1900 233 019 +7.1%
1910 244 085 +4.7%
1941 241 000 −1.3%
1948 160 000 −33.6%
1989 95 000 −40.6%
2003 14 000 −85.3%
Чисельність трансільванських саксів спочатку у Трансільванії, після 1918 — у Румунії

.

Німецька колонізація Трансільванії розгорнулася в середині XII століття з дозволу угорського короля Гейзи II, який розраховував за рахунок залучення німецьких рудокопів розвинути місцеву гірську промисловість. Крім того, німецькі поселення навколо Германштадта (сучасне Сібіу) мали послужити буфером у разі нападу на Угорське королівство кочових орд зі сходу.

Друга хвиля колонізації почалася в 1211 році, коли королем Андрашем II в Бурценланд були запрошені тевтонські лицарі, які залишились без діла після згортання хрестових походів. Для захисту від половців вони перекрили карпатські перевали фортецями і замками, такими, як Кронштадт (сучасний Брашов). Самостійність лицарів стривожила Андраша II, який в 1225 році наполіг на їх переселення в Пруссію (див. історію Тевтонського ордена).

В 1438 році разом з мадярами і секеями сакси уклали Союз трьох націй, який тримав у своїх руках управління Трансільванією до кінця XVIII століття.

Німецькі переселенці охрестили Трансільванію Семиграддям (нім. Siebenbürgen) за сімома побудованими ними в цих краях замками. Багато з фортець середньовічних саксів існують понині, а місто Шесбурґ (Сігішоара) як центр їх культури знаходиться під охороною ЮНЕСКО як пам'ятки Всесвітньої спадщини. У XVI столітті серед трансільванських німців поширилося лютеранство.

Після переходу контролю над Трансільванією до австрійських Габсбургів (повстання Ференца II Ракоці), соціально-політичне становище саксів стало погіршуватися. Повзуча мадяризація та покатоличення суспільного життя примушували німецько-лютеранську меншість шукати союзу з румунським селянством.

Після Другої світової війни значна частина румунських німців емігрувала до ФРН.

Німецький Семигород [6]
# Лютеранський храм Німецька назва Румунська назва Угорська назва
1 Бистриц (Bistritz) Бистриця Beszterce
2 Германштадт (Hermannstadt) Сібіу Nagyszeben
3 Клаузенбург (Klausenburg) Клуж-Напока Kolozsvár
4 Кронштадт (Kronstadt) Брашов Brassó
5 Медіаш (Mediasch) Медіаш Medgyes
6 Мюльбах (Mühlbach) Себеш Szászsebes
7 Шесбурґ (Schäßburg) Сігішоара Segesvár
8 Ройсмаркт (Reußmarkt) М'єркуря-Сібіулуй Szerdahely
9 Броос (Broos) Орештіє Szászváros

Див. також

Примітки
  1. The lowest figure indicates approximate contemporary distribution in Transylvania, central Romania, whereas the highest one applies worldwide.
  2. Nowotnick, Michaela (30 грудня 2016). Herbst über Siebenbürgen. Neue Zürcher Zeitung.
  3. Romanian 2011 population census
  4. Prof. Jan de Maere: FLANDRENSES, MILITES ET HOSPITES" A HISTORY OF TRANSYLVANIA (2013) Link:
  5. http://www.recensamantromania.ro/rezultate-2/, table no. 8
  6. Спочатку список включав Ройсмаркт та Броос, пізніше замість них вживались Кронштадт та Бістріц відповідно
Германштадт (Сібіу) — культурна столиця трансільванських саксів
.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.