Кангірсук
Кангірсук (англ. Kangirsuk, інук. ᑲᖏᕐᓱᕐᒃ, фр. Kangirsuk) — село у Канаді, у районі Нунавік регіону Північ Квебеку, провінція Квебек. Розташоване на березі річки Арно, за 10 км від місця її впадіння у затоку Унгава. Населення села становить 549 чоловік (перепис 2011 року). Понад 90 % населення складають ескімоси.
Село
Координати 60°01′05″ пн. ш. 70°01′40″ зх. д.
|
Село є одним з 14 так званих північних сіл (офіційний статус) Квебеку (фр. Village nordique).
У селі є аеропорт (англ. Kangirsuk Airport).
Географічні дані
Село розташоване на сході півострова Унгава.
Територія села 57,26 км²[2] (за іншими даними 59,70 км²[1]), однак, заселена частина села становить лише близько 2 км². Навколо села, як і навколо інших ескімоських сіл Нунавіку, розташована резервна територія інуїтів (офіційне поняття). Ця територія призначена для використання виключно ескімосами, її площа дорівнює 529,40 км²[5] (за іншими даними 563,80 км²[6]), її географічний код — 99890. Кордони резервних територій встановлено 2 травня 1995 року.
Історія
Припускається, що у ХІ столітті місцевість біля села Кангірсук відвідували вікінги. Неподалік від села, на острові Паміок (англ. Pamiok Island), що знаходиться при впадінні річки Арно у затоку Унгава, археолог Університету Лаваль Томас Лі (англ. Thomas E. Lee) знайшов залишки мурів великого довгого будинку, що схожий на довгі будинки, які будували вікінги. Лі також знайшов за 25 км на захід від села кам'яну фігуру заввишки 3 м, що за формою нагадує молоток й названий дослідником умовно «Торів молоток» (англ. Hammer of Thor). Втім, низка дослідників пов'язують цю фігуру скоріше з інуксук, тобто з культурою ескімосів.
Ескімоси протягом століть проживали у цих місцях, полюючи й ловлячи рибу в затоці Унгава. Вони вели кочовий спосіб життя. 1925 року французька хутрова компанія «Брати Ревільйон» (фр. Revillon Frères) заснувала тут пункт скуповування хутра у місцевих жителів. Через чотири роки свій торговельний пост заснувала тут Компанія Гудзонової затоки.
1959 року в селі було відкрито школу. Тим часом починає створюватися постійне ескімоське поселення. 1961 року було відкрито медичний пункт, впроваджено соціальну допомогу жителям села[4].
Населення
Населення села Кангірсук за переписом 2011 року становить 549 людини і для нього характерним є зростання у період від перепису 2001 року
Дані про національний склад населення, рідну мову й використання мов у селі Кангірсук, отримані під час перепису 2011 року, будуть оприлюднені 24 жовтня 2012 року.[8] За даними перепису 2006 року чисельність корінних мешканців села складала 425 осіб, не корінних — 45 осіб.[7]
Мова | Рідна мова | Володіння офіційною мовою | Мова, якою найчастіше розмовляють вдома | Мова, якою найчастіше розмовляють на роботі | ||||
2006 | 2011 | 2006 | 2011 | 2006 | 2011 | 2006 | 2011 | |
Англійська | 10 | 235 | 20 | 50 | ||||
Французька | 15 | 35 | 20 | 10 | ||||
Французька і англійська | 0 | 75 | 0 | 0 | ||||
Англійська і неофіційна мова | 0 | 0 | 0 | 0 | ||||
Французька і неофіційна мова | — | — | 0 | 0 | ||||
Французька, англійська і неофіційна мова | 0 | 0 | 0 | 0 | ||||
Інша мова (мови) | 440 | — | 425 | 175 | ||||
Не володіють ані англійською, ані французькою | — | — | 120 | — | — | — | — |
Примітки
- Дані про село Кангірсук на сайті Топонімічної комісії Квебеку.
- Результати перепису населення у Кангірсук 2011 року на сайті Statistics Canada.
- https://www.donneesquebec.ca/recherche/dataset/gentiles — 2020.
- Kangirsuk на сайті Топонімічної комісії Квебеку.
- Kangirsuk, Terre inuite на сайті Statistics Canada.
- Kangirsuk Terre réservée inuite Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine. на сайті Топонімічної комісії Квебеку.
- Результати перепису населення у Кангірсук 2001 й 2006 років на сайті Statistics Canada.
- Дати оприлюднення результатів перепису населення 2011 року на сайті Statistics Canada.
Посилання
- Погода в селі Кангірсук на сайті Weatheroffice
- Kangirsuk на сайті організації Makivik Corporation