Канісал

Каніса́л (порт. Caniçal, МФА: [kɐni'saɫ]) — селище та муніципальна громада на сході португальського острова Мадейра, у муніципалітеті Машіку. Населення — 3 893 осіб (2001)[1], площа — 11,46 км². Відстань до міста Фуншала — 20 км, до міжнародного аеропорту «Мадейра» — менше 8 км.

Канісал
Caniçal
Герб
Панорама селища на фоні мису Понта-де-Сан-Лоуренсу
Панорама селища на фоні мису Понта-де-Сан-Лоуренсу
Основні дані
32°44′21″ пн. ш. 16°44′23″ зх. д.
Країна  Португалія
Регіон Муніципалітет Машіку, Острів Мадейра, Автономний регіон Мадейра
Статус міста 1994
Площа 11,46 км²
Населення 3 893
· густота 339,7 осіб/км²
Телефонний код (351) 291-ххх-ххх
Часовий пояс Західноєвропейський час (Машіку)
GeoNames 2270266, 8014028
OSM r8435153 ·R
Поштові індекси 9200-000 Caniçal
Міська влада
Адреса Junta de Freguesia do Caniçal
Sítio do Serrado e Igreja
9200-045 Caniçal
Мер міста João Alves de Sousa
Мапа


 Канісал у Вікісховищі

За колишнім адміністративним поділом (до набуття Мадейрою статусу автономії у 1976 році) Канісал входила до складу Фуншальського адміністративного округу.

Селище розташоване на Атлантичному узбережжі острова, максимальна висота близько 800 метрів над рівнем моря, тут же розташований головний комерційний порт острова і індустріальна зона (порт. Zona Franca Industrial da Madeira).

Основним видом діяльності місцевого населення є зайнятість у сільському господарстві, рибальстві. Крім того, виділяють послуги і будівництво. У Канісалі знаходиться єдиний пляж острова, що має світлий пісок.

Історія

За даними офіційного сайту муніципальної громади Канісал, це поселення було засновано у 1561 році. Початково воно нараховувало близько 15 будинків. До 1956 року Канісал був практично ізольований від сусіднього міста Машіку, коли було побудовано тунель. До того зв'язок був ускладнений горами і здійснювався морським шляхом. Канісал отримав статус селища у 1994 році.

Нещодавно існуючий тунель було покращено і побудовано сучасну автомагістраль, що зв'язує селище з Рібейра-Брава. Крім того, з 1990 року у селищі діє Музей китобійного промислу[2]. Його експонати разом з типовим китобійним кораблем показують важливість полювання на цих ссавців, яке ще не так давно було важливим сектором в економіці острова. Полювання на китів тут тривало майже 50 років і було остаточно припинено у 1981 році.[3]

Галерея зображень

Джерела інтернету

Посилання й примітки


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.