Рібейра-Брава
Рібе́йра-Бра́ва (порт. Ribeira Brava; МФА: [ʁi.ˈbɐj.ɾɐ ˈbɾa.vɐ][1]) — муніципалітет і містечко в Португалії, в автономному регіоні Мадейра. Розташований на острові Мадейра в Атлантичному океані, на теренах історичної португальської провінції Мадейра. Належить до Фуншальської діоцезії Католицької Церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1914 року. Поділяється на 4 парафії. Площа муніципалітету — 65,40 км²
| Рібе́йра-Бра́ва | |||
|---|---|---|---|
| |||
 Вигляд містечка | |||
 | |||
| Країна: |
 Португалія | ||
| • Регіон: | Мадейра | ||
| • Провінція: | Мадейра | ||
| • Острів: | Мадейра | ||
| Площа: | 65.40 км² | ||
| Населення: | 13 375 ос. (2011) | ||
| • Густота: | 204,51 осіб/км² | ||
| Самоврядування: | 1914 | ||
| Індекс: | 9350 | ||
| Часовий пояс: | UTC+0, +1 (влітку) | ||
| Код LAU: | 3008 | ||
| Офіційний сайт | |||
 Рібейра-Брава на Вікісховищі | |||
, населення муніципалітету — 13375 ос. (2011); густота населення — 204,51 осіб/км² . Патрон — святий Бенедикт. Святковий день муніципалітету — 29 червня. Поштовий індекс — 9350. Код місцевої адміністративної одиниці — 3008. Складова статистичного регіону Мадейра.
Географія
Рібейра-Брава розташована на півдні острова Мадейра в Атлантичному океані.
Рібейра-Брава на півдні омивається Атлантичним океаном, на заході межує з муніципалітетом Понта-ду-Сол, на півночі — з муніципалітетом Сан-Вісенте та на сході — Камара-де-Лобуш. Відстань до столиці острова міста Фуншала становить 15 км.
За колишнім адміністративним поділом (до набуття Мадейрою статуту автономії у 1976 році) селище входило до складу Фуншальського адміністративного округу.
Історія
Рібейра-Брава є одним з найдавніших населених пунктів острова. Його виникнення припадає на другу чверть 15 століття, як перехрестя доріг у різних напрямках острова. По-суті селище виникло в гирлі невеликої річки, що умовно поділяє острів на дві частини. Важливість зв'язку внутрішньої частини острова з його узбережжям, а також родючі ґрунти спричинили швидкий розвиток селища. Основною діяльністю тих часів було вирощування цукрової тростини. Лише у 1904-08 роках було побудовано невелику гавань. з цією метою частину західної скелі було зруйновано[2].
Створення муніципалітету — 6 травня 1914 року шляхом відчленування кількох муніципальних громад від двох сусідніх муніципалітетів: Понта-ду-Сол і Камара-де-Лобуш. Статус селища — з 1928 року.
Населення
| Кількість мешканців[3] | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1864 | 1878 | 1890 | 1900 | 1911 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 2001 | 2011 | |
| 9 154 | 10 414 | 10 519 | 11 917 | 10 603 | 14 132 | 16 394 | 19 382 | 20 762 | 19 793 | 15 960 | 13 480 | 13 170 | 12 494 | 13 375 | |
Парафії
Економіка
В економіці муніципалітету домінує сільське господарство і туризм. Значна частина його території є гористою, де зосереджене тваринництво.
Туризм
Серед туристів популярністю користується головна церква «матріж» (порт. Igreja Matriz da Ribeira Brava), яку було побудовано в 16 столітті, а також Етнографічний музей Мадейри і фортеця.
Будівля Етнографічного музею Мадейри колись належала капітанові Луїшу Гонсалвешу да Сілві. Пізніше її було перероблено у цех по переробці цукрової тростини. У 1983 році Регіональним урядом Мадейри було прийнято рішення про створення музею. Сьогодні тут проводяться різні виставки, як тимчасові так і постійні, присвячені культурі острова[4].
Галерея
Головна церква «матріж» або «Сан-Бенту»
Західна частина гавані
Вигляд селища
Панорама селища на фоні західної гори
Узбережжя
Човни біля узбережжя
Життя над океаном
Рибацький човен
Примітки
- European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
- Історія муніципалітету Рібейра-Брава Архівовано 8 липня 2007 у Wayback Machine. (порт.)
- Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População)
- Визначні місця селища Рібейра-Брава Архівовано 8 липня 2007 у Wayback Machine. (порт.)
Джерела
- Ribeira Brava Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1912. — Vol. VI. — P. 225.