Кан-Темир

Кан-Темир (Кантемир-мурза, Кантемір, Кантимур) (пом. 10 липня 1637) — відомий татарський військовий і політичний діяч, засновник і перший проводир Буджацької (Аккерманської або Білгородської) орди. Один з беїв ногайського роду Мансур. Вів свій родовід від знаменитого золотоординського темника і засновника Ногайської орди Едігея (1352–1419) та його сина Мансура (пом. 1427). У Польщі Кантемір-мурза отримав прізвисько «Кривавий меч».

Біографія

Кантемір-мурза був сином Араслан-мірзи і онуком знаменитого ногайського мурзи Дівєєва (пом. 1575), який здійснював численні набіги на південноруські володіння, брав участь в 1572 у в битві при Молодях і помер в московитському полоні.

На початку 17 століття а ногайські племена, гнані голодом з бідних здебільшого місць Криму, стали розселятися по білгородськими степами, у південній частині межиріччя Дністра і Дунаю. На чолі ногайських переселенців перебували Мансуровскі мурзи. Буджацькі (білгородські) ногайці, розселившись на нових степових територіях, стали здійснювати систематичні спустошливі набіги на довколишні польські та молдавські землі.

Відзначився під час облоги Хотина у 1621 р., за що отримав від османського уряду титул емир-уль-умера. Після цього вирішив позбутися над собою влади кримського хана Мухаммед-Ґерая. Хан наказав калзі Шагін-Ґераю покарати повстанця, який 1627 року переправився у Добруджу. Однак там він наступного року зазнав поразки. Отримав також того року від турків санджак взамін за виконання наказу піти походом на Крим[1]. 1628 року Кан-Темир осадив Бахчисарай. Через нестачу провіанту пішов до Кафи, де з'єднався із силами Джанібек-Ґерая, який прибув з Османської імперії. Мухаммед і Шагін утекли до козаків, прагнучи знайти собі союзників проти спільного ворога — Джанібек-Ґерая. Скориставшись міжусобною боротьбою, Кан-Темир відновив розорений Шагін-Ґераєм юрт свого ногайського племені. За правління Інаєт-Ґерая військо калги Хусам-Ґерая винищили і пограбували ногайські поселення у районі Ак-Кермана. Однак ногайці підняли повстання і вбили калгу. Османська імперія не могла довго терпіти повстання ногайців і безперервну ворожнечу з Кримським ханством. Тому за наказом султана Кан-Темир був удавлений у 1637 р.

Родина

Мав синів:

  • NN, командував загоном, який був розбитий на початку жовтня 1629 поблизу містечка Доброводи, потім переправився на правий берег Дністра біля с. Стінка (тепер Бучацький район)
  • Мамбет-султан-бей, потрапив у полон після поразки від коронного війська та реєстрових козаків під командуванням Стефана Хмелецького в битві поблизу Устя 4 жовтня 1629; був зарубаний під час суперечки королівських жовнірів стосовно того, хто його полонив.[2]

Примітки
  1. Рудницький С. Українські козаки… С. 237.
  2. Рудницький С. Українські козаки… С. 258.

Література
  • Рудницький С. Українські козаки / В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала.— К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 219—279. ISBN 5-319-01072-9
  • Новосельский А. А. Борьба Московского государства с татарами в 17 веке. — Москва-Ленинград: Издательство Академии наук СССР, 1948. (рос.)
  • Гайворонский Олекса. Повелители двух материков. — Киев-Бахчисарай, 2009. — Т. 2. ISBN 9789662260038 (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.