Капельгородська Нонна Михайлівна

Народилася 1932 р. в родині геолога, кандидата мінералогічних наук — Михайла Капельгородського та мовознавця Ніни Мефодієвої. Онука письменника Пилипа Капельгородського.

1956 року закінчила романо-германське відділення філологічного факультету Київського університету. Викладала англійську та французьку мови. Була першим референтом новоутвореної Спілки кінематографістів України.

З 1958 р. працювала в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України.

Провідний науковий співробітник відділу кінознавства. Захистила кандидатську дисертацію на тему «Сучасний дитячий фільм» (1965).

Була членом Національної спілки кінематографістів України.

Батько Нонни загинув у роки німецько-радянської війни. Нона була прийнята в родину Надії Капельгородської, яка була сестрою батька Нонни, та Івана Кавалерідзе.

Нонна була одружена з Ростиславом Синьком, українським скульптором.[1]
Дочка: Синько Олександра Ростиславівна (1967—2004) — український мистецтвознавець. Кандидат мистецтвознавства (1996)[2].

Знімалась у фільмах:

• «Стожари» (1939, Київська кіностудія, реж. Іван Кавалерідзе)
• «Олександра» (1996, реж. Р. Юхименко).

Автор книг:

• «Сучасний дитячий фільм» (К., 1965),
• «Що таке кіномистецтво» (К., 1967),
• «Світло і тіні» (К., 1968),
• «В. І. Ленін і кіно» (К., 1969),
• «Знято в Одесі» (Одеса, 1969, у співавт. з С. Зінич),
• «Великий екран сьогодні» (К., 1970),
• «Іван Кавалерідзе» (К., 1971, у співавт.з С. Зінич),
• «Шляхами єднання» (К., 1972),
• «Українська кінопанорама» (К., 1972, у співавт.з С. Зінич),
• «Боротьба ідей в сучасному кіномистецтві» (К., 1974),
• «Кіноестафета поколінь» (К., 1974, у співавт.з С. Зінич),
• «Людина в сучасному буржуазному кіно» (К., 1975. Перша премія Спілки кінематографістів України за найкращу науково-теоретичну працю, 1977),
• «Взаємозбагачення і зближення українського мистецтва з мистецтвом братніх народів» (К., 1977, у співавт. Бронзова медаль ВДНГ, 1978),
• «Кіноконтрасти» (К., 1978),
• «Радянський спосіб життя і розвиток сучасного кіномистецтва» (К., 1978),
• «Ідеологічна боротьба в сучасному зарубіжному кінознавстві» (К., 1980),
• «Фільми про незабутнє» (К., 1983, у співавт.з С. Зінич),
• «Критика реакційних концепцій сучасного буржуазного кіномистецтва і кінознавства» (К., 1983),
• «Сучасний пригодницький фільм» (К., 1984),
• «Спілка кінематографістів України» (К., 1985, у співавт.),
• «Ахиллесова пята буржуазного кино» (К., 1986, у співавт. з Б. Тарасенком),
• розділів до першого і другого томів «Історії українського радянського кіно» (К., 1986 і 1987, у співавт.),
• «Стереотипы буржуазного экрана» (К., 1990),
• «Зарубежный детектив: Энциклопедия» (К., 1993, у співавт.),
• «Іван Кавалерідзе. Грані творчості» (К., 1995, у співавт.),
• «Відновлення історії. Пам'ятник княгині Ользі в Києві» (К., 1996, у співавт.),
• «Іван Кавалерідзе. Скульптура» (К., 1997, у співавт.),
• «„Ярослав Мудрий“ Івана Кавалерідзе» (К., 1998, у співавт.),
• «Український біографічний кінодовідник» (К., 2001, у співавт.),
• «Ренесанс вітчизняного кіно: Нотатки сучасниці» (К., 2002),
• «Український телефільм в контексті вітчизняної культури XX століття» (К., 2003, у співавт.),
• «Друге життя митця» (К., 2003, у співавт. з О. Синько),
• «Кіномистецтво України в біографіях» (К., 2004, у співавт.).
• «Начерки далекої кіноісторії» (К., 2005, у співавт.).

Упорядкувала збірники:

• «Увага! В кінозалі — діти» (К., 1972),
• «Уроки Александра Довженко» (К., 1982, у співавт. з Б. Тарасенком),
• «Гражданственность киногероя» (К., 1983).

Здійснила в 1992—1996 рр. переклади і опублікувала передмови до 16 видань серій «Кинодетектив», «Новые переводы», «Сентиментальний детектив», «Любителям мелодрами» тощо.

Автор статей у збірниках («Кіно і сучасність», «Мистецтво екрана», «Фільм і доба», «Режисери і фільми сучасного українського кіно», «Життя і герої екрана», «Ваш вихід», «Мастерство в фильме», «Совре-менньїй кинопроцесс и действительность» та ін.), у періодичній пресі, в різних енциклопедичних виданнях.

Одна із засновників Благодійного меморіального фонду Івана Кавалерідзе. З її ініціативи 1993 р. в Києві на Андріївському узвозі було створено Музей-майстерню І. П. Кавалерідзе.

• Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С. 68;
• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С. 169; (рос.)
• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. — С. 286;
• Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 285;
• Хто є хто в Україні. К., 1997. — С. 202;
• Жінки України. К., 2001. — С. 176.

• Капельгородська Нонна Михайлівна — Енциклопедія Сучасної України
• Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки → 2008. Шлапак Юрій Дмитрович. «Неординарна особистість (Пам'яті кінознавця Н. М. Капельгородської)» (стор. 354) (укр.)