Каперцеві

Каперцеві (Capparaceae) — родина рослин порядку капустоцвітих (Brassicales). Об'єднує 42-45 родів і понад 850 видів, широко розповсюджених у тропіках і субтропіках та помітно теплих областях.

Каперцеві
Каперці колючі (C. spinosa)
Типовий вид типового роду
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Каперцеві (Capparaceae)
Juss.
Вікісховище: Capparaceae

Родина, ймовірно становить паралельну з хрестоцвітими групу, в якій також переважають квітки димірного типу і спостерігається розщеплення тичинок. Діаграма квітки деяких каперцевих цілком збігається з діаграмою хрестоцвітих. Проте в інших форм (унаслідок багаторазового розщеплення тичинок) андроцей став численним. Характерна і широко розповсюджена особливість — утворення гінофору або андрогінофору. Плоди — стручки, коробочки, або ягоди. Види даної родини представленні травами і чагарниками.

У Середній Азії та на Кавказі, а частково і в Україні (в Криму) поширені види роду каперці (Capparis); квіткові бруньки одного з них каперці трав'янисті (C. herbaceae) — використовують в їжу. У Південній Європі цей вид культивують. Це багаторічник із довгим коренем (до 12 см), лежачим стеблом, черговими листками (від округлих до обернено яйцеподібних), з прилистками-колючками.

Квітки пазушні, білі, з рожевим, або жовтим відтінком. Зав'язь одногнізда. Цікавий довгий андрогінофор квітки — виріст квітколожа, що несе тичинки і маточку. Плід — ягодоподібна м'ясиста коробочка. З квіткових бруньок каперців готують гостру приправу. Широко розповсюджені на сухих забур'янених місцях, зокрема в Криму.

Систематика

Взаємовідносини в порядку капустоцвітих
core Brassicales

 Resedaceae

 Gyrostemonaceae

 Pentadiplandraceae

 Tovariaceae

 Capparaceae

 Cleomaceae

 Brassicaceae

 Emblingiaceae

Родина нараховує 42-45 родів і понад 850 видів.

Роди

Література

  • Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ: Фітосоціоцентр, 2005. ст. 251—252
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.