Капралов Петро Михайлович

Петро Михайлович Капралов (вересень 1906(1906), селище Карсун Симбірської губернії, тепер Ульяновської області, Російська Федерація — 1964, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч органів держбезпеки, міністр державної безпеки Литовської РСР, генерал-майор. Депутат Верховної ради СРСР 3-го скликання.

Капралов Петро Михайлович
Народився вересень 1906
Карсунd, Симбірська губернія, Російська імперія
Помер 1964
Москва, СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Q4114527?
Учасник радянсько-фінська війна і німецько-радянська війна
Військове звання генерал-майор
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в родині селянина-середняка. У 1919 році закінчив трикласну початкову школу в селищі Карсун.

У травні 1921 — травні 1922 року — продавець газет Карсунського повітового комітету РКП(б) Симбірської губернії. У травні 1922 — жовтні 1924 року — кур'єр-телефоніст Карсунського повітового комітету РКП(б). З жовтня 1924 до листопада 1925 року навчався на курсах, був секретарем Карсунського повітового комітету Товариства друзів повітряного флоту.

У листопаді 1925 — вересні 1928 року — курсант Червонопрапорної військової піхотної школи РСЧА імені Леніна в Ульяновську.

Член ВКП(б) з липня 1927 року.

У вересні 1928 — квітні 1933 року — контролер морського контрольно-пропускного пункту, начальник прикордонної застави 52-го Сахалінського прикордонного загону Повноважного представництва ОДПУ по Далекосхідному краю. У квітні — жовтні 1933 року — командир дивізіону, в.о. командира 3-го залізничного полку ОДПУ міста Нікольск-Усурійський.

У жовтні 1933 — травні 1935 року — слухач Вищої прикордонної школи ОДПУ-НКВС СРСР.

У травні 1935 — червні 1938 року — начальник Армавірської школи молодшого командного складу, начальник штабу 59-го залізничного полку НКВС у Ростові-на-Дону.

У червні 1938 року вступив до Московського інституту сходознавства на факультет турецько-французької мови. У лютому 1940 року був відкликаний з інституту, закінчив два курси.

У лютому — травні 1940 року — помічник командира 32-го окремого батальйону особливого загону прикордонних військ НКВС, брав участь у радянсько-фінській війні. З 20 травня 1940 до серпня 1941 року перебував у резерві 5-го відділу ГУДБ НКВС СРСР на посаді оперуповноваженого.

14 — 22 серпня 1941 року — старший оперуповноважений 1-го відділення 7-го відділу Управління особливих відділів НКВС СРСР. 22 серпня 1941 — 30 червня 1942 року — старший оперуповноважений, заступник начальника 2-го відділення 6-го відділу Управління особливих відділів НКВС СРСР. 30 червня 1942 — 29 квітня 1943 року — начальник 1-го відділення 6-го відділу Управління особливих відділів НКВС СРСР. 7 червня 1943 — 26 липня 1944 року — заступник начальника відділу контррозвідки СМЕРШ Народного комісаріату оборони СРСР.

26 липня 1944 — 1 березня 1947 року — заступник народного комісара (з 1946 року — міністра) внутрішніх справ Литовської РСР. Одночасно, 15 березня 1946 — 1 березня 1947 року — начальник Управління боротьби з бандитизмом МВС Литовської РСР.

1 березня 1947 — 20 квітня 1949 року — заступник міністра державної безпеки Литовської РСР. Одночасно, 1 березня 1947 — 1 жовтня 1948 року — начальник Управління «2-Н» МДБ Литовської РСР.

20 квітня 1949 — 31 березня 1952 року — міністр державної безпеки Литовської РСР.

31 березня 1952 — 16 березня 1953 року — начальник Управління МДБ по Приморському краю.

16 березня 1953 — 26 березня 1954 року — начальник Управління МВС по Приморському краю.

26 березня 1954 — 3 лютого 1956 року — начальник Управління КДБ при РМ СРСР по Орловській області.

21 березня 1956 року звільнений з органів КДБ у відставку через хворобу з правом носіння військової форми одягу. Проживав на пенсії в Москві.

Помер у 1964 році. Похований в Москві на Рогозькому цвинтарі.

Звання

Нагороди

Джерела

Примітки
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.